Навчання > Системний аналіз

Системний аналіз

Тип: Нормативний

Кафедра: міжнародних комунікацій та цифрової дипломатії

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
62Залік

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
632МВІ-31Шипка Р. Й.

Опис курсу

Системний аналіз — це сукупність методів і засобів, які використовуються в дослідженні та конструюванні складних і надскладних об’єктів, насамперед методів вироблення, прийняття і обґрунтування рішень при проектуванні, створенні та управлінні соціальними, економічними, технічними системами. Теоретичну та методологічну базу системного аналізу становлять системний підхід і загальна теорія систем.

Системний підхід як ефективний спосіб розумової діяльності забезпечив значні відкриття в науці, винаходи в техніці й досягнення у виробництві другої половини XX ст. Це зумовлює постійну увагу до нього з боку інтелектуалів. Без володіння цим методом неможливі творча самореалізація, професійна діяльність. Щодалі зростаючий інтерес до системного мислення потребує спеціального вивчення у вищих навчальних закладах дисципліни “Системний аналіз”.

Нині в Україні спостерігається криза освіти, яка полягає в тому, що остання орієнтована на знання, уміння та навички, але не на розуміння.

Існуюча схема ефективна для підготовки промислового робітника, водія, льотчика, але малоефективна в навчанні інженера, менеджера, економіста, соціолога, позаяк у цих професіях важливі не просто знання, а їх системність і розуміння. Найскоріше в цьому разі ефективною буде формула — знання, розуміння, уміння, яка акцентує увагу не на тому, щоб знати, а щоб розуміти й застосовувати своє розуміння.

Нині системний підхід потрібен кожній сфері високопрофесійної діяльності. Трагічні наслідки природних, екологічних і техногенних катастроф значною мірою зумовлені не просто нерозумінням системності, а нездатністю втілити ідеї в такі дії, які не порушували б системні закони природи і суспільства.

З огляду на викладене, основна мета вивчення навчальної дисципліни “Системний аналіз” — здобути складні наукові знання про системи різної природи, розширити ерудицію в розумінні різних аспектів системності.

Завдання курсу:
• показати складність і ефективність знання систем, виокремити основні тенденції його розвитку;
• розкрити можливості системного підходу в науковому дослідженні, інженерній та управлінській діяльності, тобто в будьякій сфері соціального життя;
• дати уявлення про понятійно-категоріальний апарат системного підходу;
• розкрити культуру системного аналізу, дослідження, розумової діяльності, використання якої сприятиме підвищенню ефективності професійної діяльності.

Рекомендована література

  1. Акофф Р. Л. Планирование в больших экономических системах / Пер. с англ. — М.: Сов. радио, 1972. — 223 с.
  2. Андрейчиков А. В., Андрейчикова О. Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 368 с.
  3. Анфилатов В. С., Емельянов А. А., Кукушкин А. А. Системный анализ в управлении. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 368 с.
  4. Беляев А. А., Коротков Э. М. Системология организации. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 182 с.
  5. Беренс В., Хавранек П. М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. — М.: ИНФРА-М, 1995.
  6. Браверман Э. М. Математические модели планирования и управления в экономических системах. — М.: Наука, 1976. — 368 с.
  7. Браславец М. Е., Гуревич Т. Ф. Кибернетика. — К.: Вища школа, 1977. — 325 с.
  8. Виханский О. С. Стратегическое управление. — М.: Гардарики, 1999. — 296 с.
  9. Гибсон Дж. Л., Иванцевич Д. М., Донелли Д. Х.-мл. Организации: поведение, структура, процессы: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 662 с.
  10. Зубенко Ю. Д., Носач А. К. Менеджмент на базе системного анализа: Учеб. пособие / Под ред. А. Д. Шарапова. — Донецк—Киев,
  11. Кальянов Г. Н. CASE структурный системный анализ. — М.: Лори, 1996. — 242 с.
  12. Кемпбелл Р. Макконелл, Стенли Л. Брю. Макроекономіка. — Львів: Просвіта, 1997.
  13. Кемпбелл Р. Макконелл, Стенли Л. Брю. Мікроекономіка. — Львів: Просвіта, 1999.
  14. Клиланд Д., Кинг В. Системный анализ и целевое управление. — М.: Советское радио, 1974.
  15. Кобринский Н. Е., Майминас Е. З., Смирнов А. Д. Экономическая кибернетика. — М.: Экономика, 1982.
  16. Колемаев В. А. Математическая экономика: Учебник для вузов. — М.: ЮНИТИ, 1998. — 240 с.
  17. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. Анализ, планирование, внедрение, контроль. — СПб.: Питер, 1998.
  18. Лафта Дж. К. Эффективность менеджмента организаций. — М.: Русская деловая литература, 1999. — 320 с.
  19. Лук’яненко І. Г., Краснікова Л. І. Економетрика: Підручник. — К.: Знання, 1998. — 494 с.
  20. Марка Д. А., Мак-Гоуэн К. Методология стуктурного анализа и проектирования / Пер. с англ. — М.: 1993. — 240 с.
  21. Математика и кибернетика в экономике. Словарь-справочник. — М.: Экономика, 1975.
  22. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М.: Дело, 1993. — 704 с.
  23. Моисеев Н. Н. Математические модели системного анализа. — М.: Наука, 1981.
  24. Мухин В. И. Исследование систем управления. — М.: Экзамен, 2002. — 384 с.
  25. Нейман Дж., Моргенштерн О. Теория игр и экономическое поведение. — М.: Наука, 1970. — 708 с.
  26. Николаев В. И., Брук В. М. Системотехника: методы и приложения. — Л.: Машиностроение, 1985.
  27. Одинцов Б. Е. Проектирование экономических экспертных систем: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. «Информационные системы в экономике». — М.: Компьютер, 1996. — 166 с.
  28. Оптнер С. Л. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем. — М.: Сов. радио, 1969.
  29. Острейковский В. А. Теория систем. — М.: Высшая школа, 1997. — 240 с.
  30. Перегудов Ф. И., Тарасенко Ф. П. Введение в системный анализ. — М.: Высшая школа, 1989. — 367 с.
  31. Петраков Н. Я. Кибернетические проблемы управления экономикой. — М.: Наука, 1974. — 160 с.
  32. Пономаренко О. І., Пономаренко В. О. Системні методи в економіці, менеджменті та бізнесі. — К.: Либідь, 1995.
  33. Попов Э. В., Фоминых И. Б., Кисель Е. Б., Шапот М. Д. Статические и динамические экспертные системы: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. «Прикл. математика», «Автоматиз. системы обработки информации и управления». — М.: Финансы и статистика, 1996. — 320 с.
  34. Поспелов Д. А. Ситуационное управление: теория и практика. — М.: Наука, 1986. — 288 с.
  35. Прогнозування і розробка програм: Метод. посібник / За ред. В. Ф. Беседіна. — К.: Наук. світ, 2000. — 468 с.
  36. Проектирование информационных систем с использованием CASE-технологий: Учеб. пособие / Санкт-Петербургский гос. ун-т водных коммуникаций. — СПб.: СПГУВК, 2000. — 172 с.
  37. Раскин Л. Г. Анализ сложных систем и элементы теории управления. — М.: Советское радио, 1976.
  38. Советов Б. Я., Яковлев С. А. Моделирование систем: Учеб. для вузов. — М.: Высш. шк., 2001. — 343 с.
  39. Таха Х. Введение в исследование операций: В 2-х книгах / Пер. с англ. — М.: Мир, 1985.
  40. Теория выбора и принятия решений. Учеб. пособие. Макаров И. М. и др. — М.: Наука, 1982. — 328 с.
  41. Теория прогнозирования и принятия решений. Учеб. пособие / Под ред. С. А. Саркисяна. — М.: Высшая школа, 1977. — 351 с.
  42. Фатхутдинов Р. А. Стратегический маркетинг. — М.: 2000. — 640 с.
  43. Фаулер М. UML в кратком изложении. Применение стандартного языка объектного моделирования. — М.: Мир, 1999.
  44. Хакен Г. Синергетика. Иерархия неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах. — М.: Мир, 1985.
  45. Черняк Ю. И. Системный анализ в управлении экономикой. — М.: Экономика, 1975.
  46. Шелобаев С. И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизнесе: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 367 с.
  47. Экономико-математические методы и прикладные модели / — Под ред. Федосеева В. В. — М.: ЮНИТИ, 1999. — 391 с.
  48. Экспертные системы: состояние и перспективы: Сб. науч. тр. / АН СССР; Институт проблем передачи информации / Д. А. Поспелов (ред.). — М.: Наука, 1989. — 152 с.
  49. Янг С. Системное управление организацией. — М.: Сов. радио, 1972.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму