Навчання > Таємна дипломатія і розвідка в міжнародних відносинах

Таємна дипломатія і розвідка в міжнародних відносинах

Тип: Нормативний

Кафедра: міжнародних відносин і дипломатичної служби

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
61Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
616доцент Пик С. М.МВР-41

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
616МВР-41доцент Пик С. М.
доцент Пик С. М.
доцент Пик С. М.

Опис курсу

Навчальний курс “Таємна дипломатія і розвідка” викладається на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка для студентів старших курсів спеціальності “Міжнародні відносини”.

Курс є важливою складовою підготовки фахівців у галузі міжнародних відносин, зокрема з таких питань, як забезпечення національної безпеки держави, інформаційне, аналітичне і практичне забезпечення реалізації зовнішньополітичного курсу держави. Значення розвідувальних служб для функціонування держави є незаперечним. Знання про особливості розвідувальної діяльності, її вплив на політику держави та розвиток відносин з іншими країнами світу, набуті в процесі вивчення курсу, допомагають у формуванні основних професійних якостей спеціаліста-міжнародника. Навички з аналізу міжнародної ситуації, ролі держав у розвитку міжнародних відносин набуваються внаслідок дослідження еволюції діяльності розвідувальних служб, їхніх успіхів і прорахунків в окремі історичні періоди та на сучасному етапі. Приділяється увага проблемам реформування розвідки, а також співпраці між розвідувальними службами різних держав у сучасному світі. Структура курсу побудована з метою формування у студентів комплексного уявлення про динаміку розвитку міжнародних відносин з наголосом на дипломатію і розвідку як основних акторів цього процесу.

Мета курсу: сформувати у студентів знання про розвідку, її діяльність, а також взаємопов’язаність з дипломатією як двох невід’ємних складових функціонування держави у міжнародному просторі.
Вимоги до знань та умінь: у результаті вивчення курсу студенти повинні володіти основною термінологією, що застосовується у розвідувальній діяльності, знати сутність та особливості роботи розвідки в окремі історичні періоди, вміти виокремлювати вплив розвідувальних служб на формування зовнішньої політики, а також визначати ефективність діяльності розвідки і дипломатії у процесі реалізації зовнішньополітичного курсу держави.

Рекомендована література

  • 1. Безыменский Л. Разгаданные загадки третьего рейха. 1933–1941. – М.: Из-во Агенства печати Новости, 1981.
  • 2. Безыменский Л. Тайный фронт против второго фронта. – М.: АПН, 1987.
  • 3. Бережков В. М. Страницы дипломатической истории: 4-е изд. – М.: Междунар. отношения, 1987.
  • 4. Волков Ф. Д. За кулисами второй мировой войны. – М.: Мысль, 1985.
  • 5. Даллес А. Искусство разведки: Пер. с англ. с сокращениями. – М.: Междунар. отношения – МП “Улисс”, 1992.
  • 6. Десятсков С. Г. Уайтхолл и Мюнхенская политика // Новая и новейшая история. – 1979. – № 3.
  • 7. Ингерсолл Р. Совершенно секретно. – М., 1947.
  • 8. История Византии: В 3 т. – М.: Наука, 1967.
  • 9. История дипломатии / Под ред. В. П. Потемкина. В 3 т. – М.: Государственное изд-во полит. литературы, 1941–1945.
  • 10. История Древнего мира: Древний Рим / А. Н. Бадан, И. Е. Войнич, Н. М. Волчек и др. – Минск: Хорвест, 1998.
  • 11. Киссинджер Г. Дипломатия. – М.: Научн.-изд. центр “Ладомир”, 1997.
  • 12. Млечин Л. М. КГБ. Председатели органов госбезопасности. Рассекреченные судьбы. 3-е изд., доп. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2006.
  • 13. Плэтт В. Стратегическая разведка. Основные принципы. – М.: Издательский дом “ФОРУМ”, 1997.
  • 14. Полмар Н., Аллен Т. Б. Энциклопедия шпионажа / Пер. с англ. В. Смирнова. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1999.
  • 15. Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии, 1939–1941. – М., 1992.
  • 16. Сиполс В. Я. Тайные документы “странной войны” // Новая и новейшая история. – 1993. – № 2.
  • 17. Треппер Л. Большая игра: Воспоминания советского разведчика. – М.: Политиздат, 1990.
  • 18. Черняк Е. Б. Пять столетий тайной войны. Из истории секретной дипломатии и разведки. – 5-е изд., доп. – М.: Междунар. отношения, 1991.

Допоміжна

  • 1. Базна Э. Я был “Цицероном”. – М., 1965.
  • 2. Бирнат К., Краусхаар Л. Организация Шульце-Бойзена – Харнака в антифашистской борьбе. – М., 1974.
  • 3. Борисов Ю. В. Шарль-Морис Талейран. – М., 1986.
  • 4. Волков Ф. Д. Подвиг Рихарда Зорге. – М., 1981.
  • 5. Вудворд Б. Признание шефа разведки: Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1990.
  • 6. Гальдер Ф. Военный дневник. – М., 1969.
  • 7. Готлиб В. Тайная дипломатия во время Первой мировой войны. – М., 1960.
  • 8. Деко А. Великие загадки ХХ века. – М.: Вече, 2005.
  • 9. Егоров А. Рихард Зорге (К 90-летию со дня рождения) // Военно-исторический журнал. – 1985. – № 10.
  • 10. Ефимов Н. Н., Фролов В. С. Карибский кризис 1962 года (новые данные) // Вопросы истории. – 2005. – № 10.
  • 11. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.
  • 12. Лещинский Л. Операция “Морской лев”. – М., 1963.
  • 13. Манфред А. З. Наполеон Бонапарт. – М., 1985.
  • 14. Медведев М. Сильные духом. – М., 1958.
  • 15. Мойзиш Л. Операция “Цицерон”. – М., 1965.
  • 16. Павлов А. Г. Военная разведка СССР в 1941–1945 гг. // Новая и новейшая история. – 1995. – № 2.
  • 17. Павлов А. Г. Советская военная разведка накануне Великой Отечественной войны // Новая и новейшая история. – 1995. – № 1.
  • 18. Пещерский В. Л. “Большая игра”, которую проиграл Сталин // Новое время. – 1995. – № 18.
  • 19. Писарев Ю. А. Тайны Первой мировой войны. Россия и Сербия в 1914–1915 гг. – М., 1990.
  • 20. Радо Ш. Под псевдонимом “Дора”. – М., 1973.
  • 21. Ранцов В. Л. Ришелье: Его жизнь и политическая деятельность. – Челябинск, 1995.
  • 22. Розанов Г. Л. План „Барбаросса”. – М., 1970.
  • 23. Суворов В. Самоубийство: Зачем Гитлер напал на Советский Союз? / В. Суворов. – Харьков: Фолио; М.: ООО “Издательство АСТ”, 2003.
  • 24. Тарле Е. В. Наполеон. – М.: Изд-во Академии наук СССР, 1957.
  • 25. Уинтерботэм Ф. Операция „Ультра”. – М., 1972.
  • 26. Утченко С. Л. Юлий Цезарь. – М.: Мысль, 1976.
  • 27. Филби К. Моя тайная война. Воспоминания советского разведчика. — М.: Воениздат, 1989.
  • 28. Черкасов П. П. Кардинал Ришелье. – М.: Междунар. отношения, 1990.
  • 29. Чукреев В. И. Загадка 22 июня 1941 года // Военно-исторический журнал. – 1989. – № 6.
  • 30. Шифман И. Ш. Цезарь Август. – Ленинград: Наука, 1990.
  • 31. Яковлев Н. Н. Перл-Харбор, 7 декабря 1941 года. Быль и небыль. – М.: Политиздат, 1988.
  • 32. Andrew С, Gordievsky О. KGB: The Inside Story. – London, 1991.
  • 33. Andrew Ch., Mitrokhin V. The Sword and the Shield. The Mitrokhin Archive and the Secret History of the KGB. – N. Y.: Basic Books, 2001.
  • 34. Barbarossa: The Axis and the Allies / Ed. by J. Erickson, D. Dilks. – Edinburgh, 1994.
  • 35. Beschloss M. R. MAYDAY: The U–2 Affair. – N. Y.: Harper & Row, 1987.
  • 36. Costello J. Ten Days to Destiny: The Secret Story of the Hess Peace Initiative and British Efforts to Strike a Deal with Hitler. – London, 1991.
  • 37. Dunlop R. Donovan. America’s Master Spy. – N. Y., 1982.
  • 38. Kahn D. Seizing the Enigma: The Race to Break German U-boat Codes 1939–1943. – Boston, 1991.
  • 39. Mallmann Showell J. P. Enigma: U-boats Breaking the Code. – Annapolis, 1988.
  • 40. Moss N. Klaus Fuchs: The Man who Stole the Atom Bomb. – London: Grafton, 1987.
  • 41. Pearl Harbor as History / Ed. by Borg D., Okamoto Sh. – N. Y., 1973.
  • 42. Perrault G. The Red Orchestra. – London, 1972.
  • 43. Roosevelt and Churchill. Their Secret War-time Correspondence. – N. Y., 1975.
  • 44. Schellenberg W. The Labirinth. Memoirs. – N. Y., 1966.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму