Міжнародне гуманітарне право

Тип: Нормативний

Кафедра: міжнародного права

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
92Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
916доцент Лисик В. М.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
916доцент Лисик В. М.

Опис курсу

Загальною тенденцією сучасного етапу розвитку людства є гуманізація всіх сфер життя. Ця тенденція не обійшла стороною й міжнародне право. У сучасному міжнародному праві неухильно зростає питома вага принципів і норм, орієнтованих на людину. Найбільш яскравим проявом цього є принципи і норми міжнародного права прав людини і міжнародного гуманітарного права, що найбільшою мірою відображають загальну гуманітарну праволюдську сутність і розвиток гуманітарної правосвідомості в усьому світі.

Гуманітарна основа міжнародного права іманентно не властива класичному міжнародному праву як інструменту врегулювання відносин між державами. І тільки в ХХ столітті, зі зміною сутності міжнародного права, з накопиченням норм, зв’язаних із захистом прав людини, відбуваються якісні зміни в міжнародному праві, часто іменованому «сучасним», спрямовані на підпорядкування міжнародного права гуманістичним засадам.

Однак саме в класичному міжнародному праві виникло два самостійних  напрями, що відображають найвищою мірою принципи гуманності, – «право Женеви» і «право Гааги». У сучасному міжнародному праві вони входять до складу галузі, традиційно іменованої «міжнародне гуманітарне право». Міжнародне гуманітарне право спрямоване на захист жертв збройних конфліктів.

Про необхідність міжнародно-правового регулювання захисту жертв війни свідчать такі сухі, але вражаючі уяву цифри. Практично протягом всієї історії цивілізації війна була однією з основних форм відносин між народами. За останні п’ять тисяч років відбулося близько 14 тисяч воєн, у яких загинуло понад 5 млрд. чоловік. За 3400 років можна нарахувати тільки 250 років загального миру – це менш 1 % часу існування людства. ХХ століття не є винятком. Саме у ХХ столітті відбулися дві найбільш руйнівні війни. Перша світова війна забрала за собою 10 млн. убитих і 21 млн. чоловік, загиблих від голоду і хвороб. У Другій світовій війні загинуло понад 40 млн. чоловік.

Ці страшні цифри свідчать про те важливе значення дій,  спрямованих, насамперед, на недопущення воєн, у тому числі зусиллями міжнародного співтовариства, і зменшення наслідків і страждань, заподіюваних війнами.  Природно, виникає закономірне запитання: може і чи має право, і насамперед міжнародне, у століття  поширення і закріплення невід’ємних прав людини, що по своїй суті відкидає війну, регламентувати ведення збройних конфліктів? Жан Пікте, один із найвідоміших діячів Міжнародного комітету Червоного Хреста, автор терміна «міжнародне гуманітарне право», відповідаючи на це запитання, зазначає співвідношення права і війни. Війна, відмічає він, – це удавання до сили, але до сили, що має межі. Крім і вище насильства, все-таки існують права й обов’язки. Вони і складають закони війни, що є продуктом розуму і глибоких гуманних почуттів, які повинні поважати всі люди і за всіх часів.

І класичне міжнародне права з його підрозділом на право війни і право миру, і сучасне міжнародне право з міжнародним гуманітарним правом доводять можливість виникнення спочатку звичаєвих норм, а потім і норм міжнародних договорів, що обмежують насильство і руйнівну силу воєн. Дійсно, складає проблему не тільки наявність, але й реалізація норм міжнародного гуманітарного права. Ознака ефективності належить не тільки до міжнародного гуманітарного, але в цілому й до міжнародного, і до внутрішньодержавного права. Тільки в разі міжнародного гуманітарного права недостатня ефективність більш зрима, гостріша, трагічніша. Тому його реалізація, імплементація у внутрішньодержавному праві, виконання, підвищення ефективності тісно переплетені з вивченням і поширенням.

Причинами удавання до міжнародного гуманітарного права є також і певні тенденції його розвитку під впливом зміни характеру збройних конфліктів. Деякі з цих змін відбулися ще в середині ХХ століття, деякі з них властиві тільки останнім десятиліттям, але всі вони впливають на розвиток міжнародного гуманітарного права.

По-перше, це спрямованість міжнародного гуманітарного права на регулювання значної кількості внутрішніх і змішаних конфліктів. З 97 збройних конфліктів, що відбулися з 1945 по 1969 рік, 15 були міжнародними, 26 внутрішніми, 56 носили змішаний характер. У наявності динаміка збільшення числа внутрішніх конфліктів, оскільки з числа збройних конфліктів з 1900 по 1941 рік 19 були міжнародними і тільки 5 внутрішніми. По-друге, різке збільшення числа жертв серед мирного населення. У Першій світовій війні співвідношення загиблих складало 20 комбатантів на одну цивільну особу, у Другій світовій війні вже було рівне співвідношенні загиблих комбатантів і цивільних осіб, а в даний час це співвідношення складає 10 цивільних на одного комбатанта. Наступна проблема зв’язана з актами тероризму, що різко почастішали, проблематика якого стала об’єктом регулювання міжнародного права. Застосування міжнародного гуманітарного права в умовах антитерористичних операцій – одна з актуальних проблем міжнародного гуманітарного права.

Саме тому курс міжнародного гуманітарного права виноситься як самостійний при підготовці юристів та фахівців з міжнародних відносин за спеціалізацією «міжнародне право».

Рекомендована література

  • 1. Абашидзе, А.X. Как в СНГ применяются нормы международного гуманитарного права // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 3.
  • 2. Абашидзе, А.X. Защита населения в постконфликтный период // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 15–17.
  • 3. Аби–Сааб, Р. Гуманитарное право и внутренние конфликты. Истоки и эволюция международной регламентации / МККК. – М., 2000.
  • 4. Абпланальп, Ф. Международные конференции Красного Креста – фактор развития международного гуманитарного права и сплоченности Международного движения Красного Креста и Красного Полумесяца // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 6. – С. 637–671.
  • 5. Аваков, М.М. Разрядка международной напряжённости и проблемы запрещения нейтронного оружия / М.М. Аваков [и др.]. – М., 1978.
  • 6. Акави, Диб. Проблемы международно-правового статуса населения в условиях длящейся оккупации: автореф. дис. … д–ра юрид. наук. – К., 1993.
  • 7. Алешин, В.В. Понятие и противоправность наемничества // Моск. журн. междунар. права. – 1998. – № 3. – С. 60–73.
  • 8. Алешин, В.В. Правовое регулирование вооруженных конфликтов немеждународного характера // Моск. журн. междунар. права. – 1998. – № 2.
  • 9. Алешин, В.В. Правовое положение интернированных лиц и их собственности // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 2.
  • 10. Аманжолов, Ж.М. Запрещение химического и биологического оружия: Достижения и проблемы в аспекте международного права и внешнеполитической деятельности Республики Казахстан // Гос. и право. – 2002. – № 5. – С. 62–66.
  • 11. Ампеева, Е.Е. Некоторые актуальные вопросы реализации норм международного гуманитарного права / Е.Е. Ампеева, М.С. Огородников // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 24–32.
  • 12. Андреу-Гусман, Ф. Рабочая группа ООН по борьбе с насильственными исчезновениями // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 93–109.
  • 13. Аптель, С. О Международном уголовном трибунале по Руанде // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19. – С. 781–792.
  • 14. Арцибасов, И.Н. Международное право (законы и обычаи войны). – М., 1975.
  • 15. Арцибасов, И.И. Основные положения международного права (военные аспекты) / И.И. Арцибасов, В.П. Серегин // Военное право: учебник для воен. академий. – М., 1984.
  • 16. Арцибасов, И.Н. Вооружённый конфликт, право, политика и дипломатия / И.Н. Арцибасов, С.А. Егоров. – М., 1989.
  • 17. Базов, В.П. Право війни: Порадник для командного складу Збройних Сил України. – К., 1997.
  • 18. Базов, В.П. Актуальні проблеми міжнародного гуманітарного права. Мир і стабільність гарантуватиме тільки колективна безпека // Народна армія. – 2000. – 12, 19, 26 січ., 2 лют.
  • 19. Базов, В. Загальна характеристика чинного законодавства щодо кримінальної відповідальності за порушення законів та звичаїв війни (воєнні злочини) // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4. – С. 100–105.
  • 20. Баймуратов, М. Международное гуманитарное право и его имплементация в законодательство Украины / М. Баймуратов, Д. Гараджаев // Юрид. вестник. – 1998. – № 4. – С. 111–118.
  • 21. Баймуратов, М.А. Международное гуманитарное право: метод. указ. / ОНЮА. – О.: Юрид. лит., 2000.
  • 22. Баймуратов, М.О. Тероризм у міжнародному гуманітарному праві / М.О. Баймуратов, С.В. Максименко // Актуальні проблеми держави та права: зб. наук. пр. – О.: Юрид. літ., 2000. – Вип. 8. – С. 53–62.
  • 23. Баймуратов, М.А. Имплементация норм международного гуманитарного права: теоретические и прикладные проблемы // Актуальні проблеми політики: зб. ст. – 2003. – Вип. 17. – С. 27–42.
  • 24. Баймуратов, М.О. Захист жінок та дітей в умовах екстремальних ситуацій: досвід концептуального дослідження // Актуальні проблеми держави та права: зб. наук. пр. – О.: Юрид. літ., 2003. – Вип. 18. – С. 442–447.
  • 25. Бакаев, Л.К. Международное гуманитарное право: учеб. пособие / Л.К. Бакаев, А.М. Шкут. – Алма–Ата, 1997.
  • 26. Балан, О.И. История и необходимость создания Международного уголовного суда // Моск. журн. междунар. права. – 2004. – № 2.
  • 27. Бальги-Галлуа, А. Защита журналистов и средств массовой информации во время вооруженного конфликта // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – № 853. – С. 5–42.
  • 28. Баскин, Ю.Я. История международного права / Ю.Я. Баскин, Д.И. Фельдман. – М.: Междунар. отношения, 1990.
  • 29. Батырь, В.А. Международно-правовая регламентация применения средств ведения вооруженной борьбы в международных вооруженных конфликтах // Гос. и право. – 2001. – № 10. – С. 63–75.
  • 30. Батырь, В.А. Психологические факторы имплементации норм международного гуманитарного права в военном законодательстве Российской Федерации // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 172-190.
  • 31. Баччино–Астрада, А. Права и обязанности медицинского персонала в вооруженных конфликтах / МККК. – М., 1995.
  • 32. Бекяшев, К.А. Индивидуальная уголовная ответственность за нарушения МГП и развитие российского законодательства // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 11-14.
  • 33. Белов, А.В. Мигранты как жертвы международных вооруженных конфликтов и проблемы их правовой защиты // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 164-171.
  • 34. Белый, И.Ю. Тенденции развития международной уголовной юстиции: Специальный суд по Сьерра-Леоне / И.Ю. Белый, И.С. Ложников // Моск. журн. междунар. права. – 2003. – № 1.
  • 35. Бирюков, П.Н. Международное право. – М.: Юристъ, 1998.
  • 36. Блищенко, И.П. Запрещение применения обычного оружия и международное гуманитарное право // Сов. ежегодник междунар. права. 1982. – М.: Наука, 1983.
  • 37. Блищенко, И.П. Обычное оружие и международное право. – М.: Междунар. отношения, 1984.
  • 38. Блищенко, И.П. Принятие Дополнительных протоколов 1977 г. // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 592–595.
  • 39. Блищенко, И.П. Международный уголовный суд / И.П. Блищенко, И.В. Фисенко. – М.: ЮНИТИ, 1998.
  • 40. Блондель, Ж.Л. Сотрудничество между национальными обществами и МККК: необходимое и взыскательное партнерство // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 21. – С. 239–247.
  • 41. Блондель, Ж.Л. Роль МККК в деле предупреждения вооруженных конфликтов: возможности и их пределы // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – М., 2001. – С. 161–185.
  • 42. Блондель, Ж.Л. Глобализация: подход к феномену и последствия для гуманитарной деятельности // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – № 853. – С. 89–100.
  • 43. Богданов, О.В. Запрещение оружия массового уничтожения. – М.: Междунар. отношения, 1985.
  • 44. Богуславский, М.М. Культурные ценности в международном обороте: правовые аспекты. – М., 2005.
  • 45. Боков, О. Право війни: Порадник для командного складу Збройних Сил України. – К., 1996.
  • 46. Бондар, О.М. Міжнародний трибунал по військових злочинах як постійно діючий орган // Актуальні проблеми політики. – 2002. – Вип. 13–14. – C. 660–668.
  • 47. Борі, Ф. Виникнення та розвиток міжнародного гуманітарного права / МКЧХ. – Женева, 1982.
  • 48. Бори, Ф. Возникновение и развитие международного гуманитарного права / МККК. – Женева, 1994.
  • 49. Бретт, Р. Неправительственные правозащитные организации и международное гуманитарное право // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 22. – С. 639–646.
  • 50. Буасье, А. Первые годы Красного Креста. – М., 1994.
  • 51. Бувье, А. Защита природной среды во время вооруженного конфликта // Защита окружающей среды в международном гуманитарном праве: сб. ст. / МККК. – М., 1995.
  • 52. Бувье, А. Конвенция о безопасности персонала Организации Объединенных Наций и связанного с ней персонала: изложение и анализ // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 7. – С. 778–811.
  • 53. Будник, Я.В. Система уголовного преследования индивидов за нарушения норм международного гуманитарного права // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 140–144.
  • 54. Буткевич В.Г. Міжнародне право. Основні галузі: підручник / В.Г. Буткевич, В.В. Мицик, О.В. Задорожній; за ред. В.Г. Буткевича. – К. : Либідь, 2004.
  • 55. Буше–Сольнье, Ф. Практический словарь гуманитарного права. – М., 2004.
  • 56. Бэризвил, Э. Прививать молодому поколению уважение к человеческому достоинству: Роль Международного движения Красного Креста и Красного Полумесяца // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 17. – С. 411–430.
  • 57. Бюньон, Ф. Эмблемы Красного Креста и Красного Полумесяца: Правовая защита эмблем Красного Креста и Красного Полумесяца // Правила по использованию эмблемы Красного Креста и Красного Полумесяца национальными обществами: сб. ст. – М., 1995.
  • 58. Бюньон, Ф. Право Красного Креста // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 6. – С. 602–636.
  • 59. Бюньон, Ф. На заре XXI // Моск. журн. междунар. права. – 1997. – № 4. – С. 81–87.
  • 60. Бюньон, Ф. Международный комитет Красного Креста и Советский Союз (1917 – 1991) / МККК. – М., 1998.
  • 61. Бюньон, Ф. Справедливая война и агрессивная война // Моск. журн. междунар. права. – 1998. – № 4. – С. 125–140.
  • 62. Бюньон, Ф. Право Женевы и право Гааги // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 137–159.
  • 63. Бюньон, Ф. Справедливая война и агрессивная война // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 205–233.
  • 64. Бюньон, Ф. Становление правовой защиты культурных ценностей в случае вооруженного конфликта // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – С. 5–17.
  • 65. Бюньон, Ф. Международный Комитет Красного Креста и защита жертв войны / МККК. – М., 2005.
  • 66. Васильев, В.А. Международное сотрудничество Украины в сфере разоружения и контроля над вооружениями // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 6. – C. 93–97.
  • 67. Ведение боевых действий: сб. Гаагских конвенций и иных соглашений / МККК. – Женева, 1995.
  • 68. Вембу, Д. Международный уголовный трибунал по Руанде: Роль Суда в современной африканской действительности // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19. – С. 793–804.
  • 69. Вилья, С.М. Философия международного права: Суарес, Гроций и эпигоны // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 625–642.
  • 70. Вооруженные конфликты и семейные связи / МККК. – Женева, 1997.
  • 71. Выполняя решения Международной конференции по защите жертв войны (1993 г.): Руководящие принципы для военных уставов и инструкций об охране окружающей среды в период вооруженных конфликтов // Междунар. журн. Красного Креста. – 1996. – № 9. – С. 237–245.
  • 72. Гамурарь, В. Современные тенденции в определении ответственности действующих должностных лиц за международные преступления // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 83–99.
  • 73. Гардам, Джудит. Женщины, права человека и международное гуманитарное право // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 2. – С. 505–519.
  • 74. Гассер, X.–П. Международно-правовые нормы, применяемые во время военных действий, и некоторые уроки, извлеченные из недавних конфликтов // Моск. журн. междунар. права. – 1994. – № 3. – С. 28–37.
  • 75. Гассер, Х.–П. Защита журналистов в опасных командировках. Международное гуманитарное право и деятельность журналистов / сост. А. Моду; МККК. – М., 1994.
  • 76. Гассер, Х.–П. Добиться принятия государствами гуманитарных договоров // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 615–624.
  • 77. Гассер, Х–П. Международное гуманитарное право. Введение / МККК. – 2‑е изд. – М., 1999.
  • 78. Гассер, X.–П. Запрет на акты террора в международном гуманитарном праве / МККК. – 2-е изд. – М., 2000.
  • 79. Гассер, Х.–П. Террористические акты, “терроризм” и международное гуманитарное право // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. –С. 235–268.
  • 80. Гийар, Э.–К. Возмещение ущерба в случае нарушений международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2003. – С. 265–292.
  • 81. Гіждіван, Л. Взаємодія міжнародного права прав людини і міжнародного гуманітарного права у сфері покарання злочинців // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4. – С. 110–113.
  • 82. Гіждіван, Л.Ю. Міжнародне гуманітарне право: програма спецкурсу. – Чернівці: Рута, 2005.
  • 83. Гликман, О.В. Международное гуманитарное право: программа спецкурса / О.В. Гликман, Ю.М. Колосов. – М., 2005.
  • 84. Глотова, С.В. Юрисдикция Международного уголовного суда в действии // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 32–43.
  • 85. Гнатовский, Н.Н. Международная ответственность государства и уголовная ответственность индивида за нарушение норм МГП: соотношение и взаимосвязь // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 99–104.
  • 86. Голдман, Р.К. Кодификация международных правил, касающихся перемещенных внутри страны лиц: Область, где принимаются во внимание и права человека, и гуманитарное право // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 22. – С. 557–562.
  • 87. Гольдблат, Ю. Конвенция о биологическом оружии: обзор // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 16. – С. 285–304.
  • 88. Гольцов, С.Д. Применение вооруженной силы государствами как мера превентивной самозащиты ad hoc от внешней угрозы / С.Д. Гольцов, Ю.Н. Малеев // Моск. журн. междунар. права. – 2004. – № 4. – С. 45–58.
  • 89. Гомес, Хавьер Гисандес. Право воздушной войны // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 21. – С. 421–440.
  • 90. Градицкий, Т. Личная уголовная ответственность за нарушения международного гуманитарного права, применяемого в ситуации немеждународного вооруженного конфликта // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 20. – С. 35–68.
  • 91. Греппи, Э. Личная уголовная ответственность в международном праве: эволюция понятия // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. – С. 203–229.
  • 92. Григорьев, А.Г. Международное право в период международных конфликтов. – М.: Воениздат, 1992.
  • 93. Гринвуд, К. Консультативное заключение относительно ядерного оружия и вклад Международного суда в развитие международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 80–92.
  • 94. Гринчак, В.А. Притулок у міжнародному праві: автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 1995.
  • 95. Грищенко, К. Міжнародний кримінальний суд – універсальний механізм міжнародного карного правосуддя // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 9–13.
  • 96. Гроссридер, П. Есть ли будущее у международного гуманитарного права и его принципов? // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. – С. 5–12.
  • 97. Гроций, Г. О праве войны и мира. – М., 1994.
  • 98. Гудвин–Гилл, Г. Статус беженца в международном праве. – М.: ЮНИТИ, 1997.
  • 99. Гусейнов, Л.Г. Оговорки: необходимость установления особого режима для международных договоров о правах человека // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 4. – С. 98–105.
  • 100. Давид, Э. Заключение Международного суда: законно ли применение ядерного оружия // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 26–42.
  • 101. Давид, Э. Принципы права вооруженных конфликтов / МККК. – М., 2000.
  • 102. Действия Международного Комитета Красного Креста в случае нарушений международного гуманитарного права. – М., 1994.
  • 103. Действующее международное право. В 3 т. / сост. Ю.М. Колосов и Э.С. Кривчикова. – М.: Изд-во Моск. независимого ин-та междунар. права. – 1999.
  • 104. Ден, Филипп. Операции МККК, проводимые на местах: проблема безопасности // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 21. – С. 407–420.
  • 105. Денисов, В. Важливий етап розвитку міжнародного гуманітарного права / В. Денисов, В. Белоусов // Рад. право. – 1978. – № 12.
  • 106. Денисов, В.Н. Уважение прав человека в период вооруженных конфликтов // Междунар. сотрудничество государств в области прав человека. – К., 1987. – С. 166–200.
  • 107. Денисов, В.Н. Правовые аспекты разоружения в ракетно-ядерную эру. – К., 1990.
  • 108. Дерман, К. Правовой статус “незаконных и (или) не пользующихся защитой конвенций комбатантов” // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2003. – С. 51–87.
  • 109. Дети и война: сб. ст. / МККК. – М., 1995.
  • 110. Дмитриев, А.И. Становление международного гуманитарного права (XIX в. – нач. XX в.). – К., 1998.
  • 111. Доместичи-Мет, М.-Х. 100 лет со дня принятия Гаагских конвенций, 50 лет со дня принятия Женевских конвенций: международное гуманитарное право в период гражданских войн // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. – С. 173–202.
  • 112. Доронина, И.И. Международный конфликт. – М.: Междунар. отношения, 1981.
  • 113. Досвальд-Бек, Л. Руководство Сан-Ремо по международному праву, применимому к вооруженным конфликтам на море // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 7. – С. 714–728.
  • 114. Досвальд–Бек, Л. Международное гуманитарное право и Консультативное заключение Международного суда относительно законности угрозы ядерным оружием или его применения // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 43–68.
  • 115. Дремина, Н.А. Международные военные трибуналы: от Нюрнберга до Гааги // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – О. : Астропринт, 2001. – Вип. 12. – C. 402–409.
  • 116. Дремина, Н.В. Международный уголовный суд: проблемы юрисдикции // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальній суд. – С. 76–87.
  • 117. Дремина, Н.В. Предметная юрисдикция Международного уголовного трибунала по бывшей Югославии // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. – О.: Юрид. літ., 2003. – Вип. 18.– С. 455–459.    
  • 118. Дремина, Н.В. Юридическая квалификация террора в условиях этнополитического конфликта (в контексте предметной юрисдикции Гаагского трибунала) // Социально-правовые аспекты терроризма: монография. – О.: Фенікс, 2003. – С. 117–150.
  • 119. Дремина, Н.В. К вопросу о международной уголовной юрисдикции // Международное право после 11 сентября 2001 года: сб. науч. ст. – О.: Феникс, 2004. – С. 83–96. – (Б-ка журн. “Юридический вестник”)
  • 120. Дремина, Н.В. Учреждение международных уголовных судов ad hoc в ситуации угрозы международному миру и безопасности // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – О.: Фенікс, 2004. – Вип. 21. – С. 58–66.
  • 121. Дремина, Н.В. Иммунитет должностных лиц в отношении уголовной юрисдикции в контексте имплементации Римского статута Международного уголовного суда // Правовые проблемы противодействия организованной преступности: сб. науч. ст. – О.: Феникс, 2005. – С. 110–121. – (Б-ка журн. “Юридический вестник”).
  • 122. Дремина, Н.В. Персональная юрисдикция Международного уголовного суда и проблемы имплементации Римского статута // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. / гол. ред. С.В. Ківалов. – О.: Фенікс, 2005. – Вип. 25. – С. 352–357.
  • 123. Дремина, Н.В. Принцип комплементарности юрисдикции международного уголовного суда // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. / гол. ред. С.В. Ківалов. – О.: Фенікс, 2005. – Вип. 26. – С. 183‑191.
  • 124. Дремина, Н.В. Императивная юрисдикция Международного уголовного суда в ситуации широкомасштабных нарушений прав человека // Боротьба зі злочинністю та права людини: зб. наук. ст. – О.: Фенікс, 2006. – С. 129–134.
  • 125. Дрьоміна, Н.В. Юрисдикція міжнародних кримінальних судів і трибуналів: монографія. – О.: Фенікс, 2006.
  • 126. Дрьоміна, Н.В. Юрисдикція міжнародних кримінальних судів і трибуналів: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11. – К., 2006.
  • 127. Дрьоміна, Н.В. Юрисдикційний режим міжнародних кримінальних судів: поняття та перспективи розвитку // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – О.: Фенікс, 2007. – Вип. 30. – С. 186–192.
  • 128. Дремина-Волок, Н.В. Международная уголовная юстиция в механизме постконфликтного урегулирования // Актуальные проблемы криминологии и криминальной психологи. – О.: Фенікс, 2007. – С. 154–160.
  • 129. Дрьоміна-Волок, Н.В. Принцип «nillum crimen sine lege» в контексті діяльності сучасних міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – О.: Фенікс, 2007. – Вип. 32. – С. 265–271.
  • 130. Дубик, Н.Н. Вопрос о ядерном оружии в Международном суде ООН // Моск. журн. междунар. права. – 1997. – № 1. – С. 99–101.
  • 131. Дугард, Джон. Сближение права прав человека и гуманитарного права: наказание преступников // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 2. – С. 535–545.
  • 132. Дюбуа, О. Национальные уголовные суды Руанды и Международный трибунал // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19. – С. 831–850.
  • 133. Дюнан, А. Воспоминание о битве при Сольферино / МККК. – М., 2001.
  • 134. Дяченко, В.І. Міжнародне гуманітарне право: філософсько-правова доктрина регулювання збройних конфліктів. Ч. І. Історія становлення / В.І. Дяченко, М.В. Цюрупа, П.В. Шумський; пер. В.П. Андрущенко. – К.: Сфера, 1999.
  • 135. Егоров, С.А. Косовский кризис и право вооруженных конфликтов // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 25–34.
  • 136. Егоров, С.А. Вооруженные конфликты и международное право. – М., 2003.
  • 137. Емельянов, В.П. Проблемы ответственности за международный терроризм // Гос. и право. – 2000. – № 1. – С. 70–77.
  • 138. Єрмак, А. За яким правом буде засуджувати та виправдовувати Міжнародний кримінальний суд? // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 61–63.
  • 139. Жанне, Стефан. Вовлечение детей в вооруженные конфликты / Стефан Жанне, Жоэль Мерме // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 20. – С. 129–153.
  • 140. Жанне, С. Свидетельские показания делегатов МККК в Международном уголовном суде // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 219–226.
  • 141. Женевские конвенции от 12 августа 1949 года и Дополнительные протоколы к ним / МККК. – 3-е изд., испр. – М., 2003.
  • 142. Защита культурных ценностей в случае вооруженного конфликта: сб. ст. // Междунар. журн. Красного Креста. – 2004. – Окт.
  • 143. Защита лиц и объектов в международном гуманитарном праве: сб. ст. и док. / МККК. – М., 1999.
  • 144. Защита окружающей среды в международном гуманитарном праве: сб. ст. – М., 1995.
  • 145. Заявление МККК от 15 сентября 1998 г. о ситуации в Косово // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 23. – С. 861–865.
  • 146. Зегвельд, Л. Средства судебной защиты жертв нарушений международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2003. – С. 227–264.
  • 147. Зелинская, Н.А. Международное преступление как основание международной уголовной ответственности индивидов // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 93–99.
  • 148. Зелинская, Н.А. Политические преступления в системе международной преступности / Одес. нац. юрид. акад. – О.: Фенікс, 2003.
  • 149. Зелинская, Н.А. Международные преступления и международная преступность: монография. – О.: Юрид. літ., 2006. – 568 с.
  • 150. Зелінська, Н.А. Поняття “міжнародний злочин” в історико-правовому ракурсі // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – О.: Фенікс, 2007. – Вип. 32 – С. 271–277.
  • 151. Зелінська, Н.А. Міжнародно-правова концепція міжнародного злочину : автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.11. – К., 2007.
  • 152. Земмали, А. Защита водных ресурсов в период вооруженных конфликтов // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 6. – С. 672‑689.
  • 153. Ибрагимов, А.М. Фактор международного права в реализации подходов государств к урегулированию проблем защиты жертв войны // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 75-80.
  • 154. Иванов, Д.В. Международная система защиты беженцев // Моск. журн. междунар. права. – 1998. – № 4. – С. 141–158.
  • 155. Иванов, Д.В. Глобальное и региональное сотрудничество государств в области защиты беженцев // Моск. журн. междунар. права. – 2004. – № 2.
  • 156. Ильин, Ю.Д. Международное право и война в наши дни // Моск. журн. междунар. права. – 1996. – № 1. – С. 48–62.
  • 157. Имплементация международного гуманитарного права: сб. ст. и док. / МККК. – М., 1998.
  • 158. Инструкции полевым войскам США. Instrutions for the Government of Armies of the United States in the Field. – Запорожье: ГУЗИГМУ”, 2007.
  • 159. Исакович, С.В. Международно-правовые проблемы прав человека в вооруженных конфликтах // Вестник Киев. ун-та. Серия: “Международные отношения и международное право”. – 1976. – № 3. – С. 27–28.
  • 160. Каламкарян, Р.А. Международно-правовое обеспечение безопасности человека: по материалам “круглого стола” // Гос. и право. – 2001. – № 6, 7. – С. 97–106, 108–118.
  • 161. Каламкарян, Р.А. Имплементация норм международного гуманитарного права в законодательстве Российской Федерации / Р.А. Каламкарян, В.А. Батырь // Гос. и право. – 2003. – № 7. – С. 123–126.
  • 162. Калорегопулос-Стратис, А.С. Гуманитарное право и права человека: Защита индивида в период вооруженного конфликта. – Женева, 1980.
  • 163. Калугин, В.В. Международное гуманитарное право. – М.: Юрид. лит., 1999.
  • 164. Калугин, В.Ю. Международное гуманитарное право: учеб. пособие / В.Ю. Калугин, Л.В. Павлова, И.В. Фисенко; под ред. В.Ю. Калугина. – Минск, 1999.
  • 165. Калугин, В.Ю. Механизм имплементации международного гуманитарного права. – Минск: Светоч, 2003.
  • 166. Кальсховен, Ф. Беспристрастность и нейтральность в гуманитарном праве и практике. Нейтральность и беспристрастность / сост.: М. Харроф-Тавель; МККК. – М., 1989.
  • 167. Кальсховен, Ф. Ограничение методов и средств ведения войны / МККК. – М., 1994.
  • 168. Кальсховен, Ф. Беспристрастность и нейтральность в гуманитарном праве и практике: сб. ст. / Ф. Кальсховен, М. Харофф-Тавель; МККК. – М., 1995.
  • 169. Кальсховен, Ф. Ограничения методов и средств ведения войны / МККК. – М., 1999.
  • 170. Камаровский, Л.А. Гаагская мирная конференция 1899 г. – М., 1902.
  • 171. Капустин, А.Я. Международное гуманитарное право: учеб. пособие / А.Я. Капустин, Е.В. Мартыненко. – М., 1991.
  • 172. Кастро, А.Г.Ф. Международная уголовная ответственность физических лиц за преступления геноцида, преступления против человечности и военные преступления // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 4. – С. 113–118.
  • 173. Кастро, А.Г.Ф. Международно-правовая регламентация внутренних вооруженных конфликтов // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 1.
  • 174. Келин, В. Борьба против пыток // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 22. – С. 521–534.
  • 175. Келленбергер, Я. Гуманитарная деятельность – говорить громко или хранить молчание // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – № 853. – С. 89–100.
  • 176. Келлер, П. Имплементация международного гуманитарного права – задача первостепенной важности // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 4.
  • 177. Козирник, Р. Международное гуманитарное право / МККК. – Женева, 1998.
  • 178. Козирник, Р. Протоколы 1977 г. – важный этап развития международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 564–590.
  • 179. Кокейн, Дж. Ислам и международное гуманитарное право: от столкновения – к диалогу цивилизаций // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 269–306.
  • 180. Колосов, Ю.М. К новому этапу международного сотрудничества в гуманитарной области (вопросы правового регулирования) // Сов. гос. и право. – 1988. – № 2. – С. 95–102.
  • 181. Кольб, Р. О происхождении терминологической пары jus ad bellum / jus in bello // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 643–653.
  • 182. Кольб, Р. Взаимосвязь международного гуманитарного права и права прав человека. Из истории создания Всеобщей декларации прав человека и Женевских конвенций // Междунар. журн. Красного Креста. – 1988. – № 2. – С. 493–504.
  • 183. Коляда, П. Ще раз до питання про Міжнародний кримінальний суд // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 36–38.
  • 184. Комитеты и другие органы, создаваемые для содействия имплементации международного гуманитарного права на национальном уровне: отчет о совещании экспертов / МККК. – М., 1998.
  • 185. Комментарий к Дополнительным протоколам от 8 июня 1977 г. к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 г. (Комментарий к Дополнительному протоколу II) / под ред. И. Сандо, К. Свинарски, Б. Циммерман; МККК. – М., 1998.
  • 186. Кондорелли, Л. Ядерное оружие: сложная проблема для Международного суда. Jura non novit curia? // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 10–25.
  • 187. Кондратьев Ю.А. Ответственность за применение запрещенных средств и методов ведения войны по уголовному праву России // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 17-24.
  • 188. Консультативное заключение Международного суда относительно законности угрозы ядерным оружием и международное гуманитарное право // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14.
  • 189. Конференция по рассмотрению Конвенции ООН о запрещении или ограничении применения конкретных видов обычного оружия // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 5. – С. 440–445.
  • 190. Корбут, Л.В. Актуальные проблемы защиты женщин и детей в вооруженных конфликтах // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 105-109.
  • 191. Коробовский, Ю. Новые договоры в области международного гуманитарного права // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – Спец. вып. – С. 139‑158.
  • 192. Короткий, Т.Р. Международное сознание на рубеже тысячелетий / Т.Р. Короткий, Е.Н. Шевчук // Международное право после 11 сентября 2001 года : сб. науч. ст. / под ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса. – О.: Фенікс, 2004. – С. 129–139. – (Б-ка журн. “Юридический вестник”).
  • 193. Костенко, Н.И. Развитие концепции международного уголовного права в отечественной литературе // Гос. и право. – 2001. – № 12. – С. 81–88.
  • 194. Костенко, Н.И. Судопроизводство Международного уголовного суда – основа международного уголовного процесса // Гос. и право. – 2001. – № 2. – С. 64–70.
  • 195. Костенко, Н.И. Проблемы международно-правового регулирования института выдачи (экстрадиции) // Гос. и право. – 2002. – № 8. – С. 68–76.
  • 196. Костенко, Н.И. Международный уголовный суд. – М.: ПРИОР, 2002.
  • 197. Котляров, И.И. Международно-правовое регулирование вооруженных конфликтов: учеб. пособие. – М.: Воениздат, 1984.
  • 198. Котляров, И.Н. Международно-правовое регулирование деятельности вооруженных сил государств // Военная мысль. – 1990. – № 12. – С. 18–26.
  • 199. Котляров, И.И. Деятельность командиров и юридических советников в свете требований международного гуманитарного права // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 4.
  • 200. Котляров, И.И. Контроль за соблюдением обязательств государств в международном гуманитарном праве // Гос. и право. – 2002. – № 2. – С. 75–81.
  • 201. Котляров, И.И. Международное право и вооруженные конфликты. – М., 2003.
  • 202. Котляров, И.И. Международное гуманитарное право. – М.: Юрлитинформ, 2003.
  • 203. Котляров, И.И. Уголовная ответственность индивидов за серьезные нарушения норм международного гуманитарного права // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 120-128.
  • 204. Коэн, Д. Международный трибунал по преступлениям в бывшей Югославии и международное право // Конституционное право: восточноевропейское обозрение (Сравнительное конституционное обозрение). – 1997. – № 1. – C. 76–79.
  • 205. Красный Крест и Красный Полумесяц. Портрет международного движения. – М., 1997.
  • 206. Кренбюль, П. Подход МККК к сегодняшним проблемам в области безопасности: будущее независимой и нейтральной гуманитарной деятельности // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – № 853. – С. 89–111.
  • 207. Крилль, Ф. Международное гуманитарное право о защите женщин / МККК. – М., 1995.
  • 208. Крилль, Ф. Международная комиссия по установлению фактов. Роль МККК / МККК. – М., 1998.
  • 209. Крилль, Ф. Политика МККК в отношении беженцев и гражданских лиц, перемещенных внутри страны // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 113–135.
  • 210. Кукушкина, А.В. История разработки Конвенции о запрещении военного или иного враждебного использования средств воздействия на природную среду 1997 года (к 20-летию подписания Конвенции ENMOD) // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 4. – С. 68–82.
  • 211. Кулеба, Д. Що сталося з Римським Статутом в Україні? // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 39–56.
  • 212. Курс международного права. В 7 т. – М., 1992. – Т. 6.
  • 213. Ла Роза, А.-М. Непростая задача для Международных уголовных трибуналов: сочетать требования международного гуманитарного права и справедливой судебной процедуры // Междунар. журн. Красного Креста. –1997. – № 19. – С. 733–754.
  • 214. Лавринович, О. Основні проблемні питання імплементації положень Римського Статуту Міжнародного кримінального суду до законодавства України та шляхи їх вирішення // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнар. кримінальний суд. – С. 14–19.
  • 215. Лавуайе, Ж.-Ф. Беженцы и перемещенные лица – международное гуманитарное право и роль МККК // Междунар. журн. Красного Креста. –1995. – № 3. – С. 199–222.
  • 216. Лавуайе, Ж.-Ф. Национальное законодательство, касающееся использования и защиты эмблем Красного Креста и Красного Полумесяца : Типовой закон об использовании и защите эмблем Красного Креста и Красного Полумесяца // Междунар. журн. Красного Креста. – 1996. – № 11. – С. 534–547.
  • 217. Лавуайе, Ж.-Ф. Использование и защита эмблем Красного Креста и Красного Полумесяца: национальное законодательство // Эмблема. История и современность: сб. ст. и док. / МККК. – М., 1998. – С. 144–146.
  • 218. Лавуайе, Ж.-Ф. Руководящие принципы по вопросу о перемещении лиц внутри страны: Несколько замечаний о вкладе международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 22. – С. 563–580.
  • 219. Лауччи, С. Преследовать в судебном порядке и обеспечивать судебное преследование лиц, совершивших серьезные нарушения международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 47–82.
  • 220. Лендорф, А. Оперативное сотрудничество между участвующими в операциях национальными обществами и МККК / А. Лендорф, А. Линдер // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 21. – С. 284–304.
  • 221. Линдсей, Ш. Женщины и война // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 99–120.
  • 222. Линдсей, Ш. Женщины и война: Содержание женщин под стражей во время войны // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 255–273.
  • 223. Лисик, В. Міжнародний Комітет Червоного Хреста – особливий суб’єкт міжнародного права // Вісн. Львів. нац. ун-ту. Серія “Міжнародні відносини”. – 2005. – № 15. – С. 242–247.
  • 224. Лисик, В. Привілеї та імунітети Міжнародного Комітету Червоного Хреста та його персоналу // Вісн. Львів. нац. ун-ту. Серія “Міжнародні відносини”. – 2006. – № 17. – С. 172–178.
  • 225. Лукашук, И.И. Обычные нормы современного международного права // Моск. журн. междунар. права. – 1994. – № 2. – С. 22–40.
  • 226. Лукашук, И.И. Право международной ответственности. – М., 1994.
  • 227. Лукашук, И.И. Международное уголовное право: учебник / И.И. Лукашук, А.В. Наумов. – М. : Спарк, 1999.
  • 228. Лукашук, И.И. Международное право. Особенная часть: учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: БЕК, 2001.
  • 229. Любимов, А.М. Гуманитарная интервенция // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 157–160.
  • 230. Людер, С.Р. Правовой характер Международного уголовного суда и возникновение наднациональных элементов в международной уголовной юстиции // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 31–45.
  • 231. Ляхов, Е.Г. Принципы переговоров как мирного средства разрешения споров, решения гуманитарных и военных вопросов, противодействия терроризму / Е.Г. Ляхов, А.О. Линдэ // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 68–74.
  • 232. Мажд Камаль Канж Абу-Салех. Международно-правовой статус территории и населения в период военной оккупации: автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 1992.
  • 233. Мазен, С. Международный запрет на противопехотные мины. Предыстория Оттавского договора, его заключение / С. Мазен, П. Херби. // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 23. – С. 823–848.
  • 234. Маинетти, В. Новые перспективы для защиты культурных ценностей в случае вооруженного конфликта: вступление в силу Второго Протокола к Гаагской конвенции 1954 г. // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. –2004. – С. 33–66.
  • 235. Майоров, І. Гармонізація кримінального законодавства України з правом збройних конфліктів // Право України. – 1999. – № 2. – С. 79–80.
  • 236. МакКормак, Т.Л.Х. Решение non liquet относительно ядерного оружия: Международный суд избегает применения общих принципов международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 93–111.
  • 237. МакНейл, Джон X. Консультативное заключение Международного суда по делам о ядерном оружии: Первая оценка // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 125–142.
  • 238. Максименко, С. Європейський суд з прав людини: захист прав людини чи втручання у внутрішні справи держави // Людина i політика. – 1999. – № 5.
  • 239. Малеев, Ю.Н. Реабилитация адекватного и пропорционального применения силы // Моск. журн. междунар. права. – 2004. – № 3. – С. 31‑47.
  • 240. Мансуров, У.А. Жертвы противопехотных мин и достижения Оттавской конвенции в Республике Таджикистан // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 144–149.
  • 241. Марион Харрофф-Тавель. Деятельность МККК в обстановке насилия внутри страны / МККК. – М., 1995.
  • 242. Мартенс, Ф.Ф. Современное международное право цивилизованных народов / под ред. Л.Н. Шестакова. – М., 1996.
  • 243. Матьюз, Р. Дж. Конвенция 1980 г. о конкретных видах обычного оружия: хорошая основа вопреки прежним разочарованиям // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 213–238.
  • 244. Мацкевич, Д.Н. Правовые методы регулирования международных политических конфликтов // Актуальні проблеми політики. – 2001. – Вип. 12. – С. 128–136.
  • 245. Мацко, А. Міжнародний кримінальний суд (створення та напрям діяльності) // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 70–75.
  • 246. Международная уголовная юрисдикция и международное гуманитарное право: Трибуналы по бывшей Югославии и Руанде // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19.
  • 247. Международное гуманитарное право: сб. ст. – М., 1993.
  • 248. Международное гуманитарное право в документах / сост. Ю.М. Колосов, И.И. Котляров. – М., 1996.
  • 249. Международное гуманитарное право в документах / МККК. – М., 1998.
  • 250. Международное движение Красного Креста и Красного Полумесяца: сб. уставов и др. док. / МККК. – М., 1995.
  • 251. Международное право после 11 сентября 2001 года: сб. науч. ст. / под. ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса. – О.: Фенікс, 2004. – (Б-ка журн. “Юридический вестник”).
  • 252. Международное право. Ведение военных действий: сб. Гаагских конвенций и иных международных документов / МККК. – М., 2001.
  • 253. Международные акты о правах человека: сб. док. / сост. В.А. Карташкин, Е.А. Лукашева. – 2-е изд., доп. – М.: Норма, 2002.
  • 254. Мезяев, А.Б. Деятельность Международного трибунала по бывшей Югославии и индивидуальная уголовная ответственность по международному гуманитарному праву // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 149–157.
  • 255. Мелешко, Е.П. К истории вопроса об ответственности за нарушение законов и обычаев войны // Сов. ежегодник междунар. права. 1960. – М., 1961.
  • 256. Мелков, Г.М. Международное право в период вооруженных конфликтов. – М., 1988.
  • 257. Мелков, Г.М. Гуманитарное вмешательство (международно-правовые аспекты) // Рос. ежегодник междунар. права. – СПб., 2000. – С. 290–298.
  • 258. Мерфи, Р. Обучение международному гуманитарному праву вооруженных сил, участвующих в многонациональных миротворческих операциях // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 201‑218.
  • 259. Меры по выполнению решений Международной конференции по защите жертв войны // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 2. – С. 4–39.
  • 260. Меры по имплементации международного гуманитарного права: полугодовой обзор законодательных мер и судебной практики. Январь –июнь 1998 г. // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 23. – С. 867–871.
  • 261. Меры, принимаемые государствами по выполнению международного гуманитарного права: сб. ст. и док. – М., 1994.
  • 262. Мигачев, Ю.И. Правовой статус военнослужащих, гарантии его реализации и защиты в Российской Федерации // Гос. и право. – 1997. – № 10. – С. 73–82.
  • 263. Міжнародне гуманітарне право: навч. посіб. / під заг. ред. В.П. Базова. – К.: Варта, 2000.
  • 264. Міжнародне право про правила поведінки учасників військових дій (комбатантів). – К., 1997.
  • 265. МККК смотрит в будущее. Задачи, миссия и стратегические направления // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 20. – С. 155–167.
  • 266. Мовчан, А.П. Международное право и мировой порядок // Моск. журн. междунар. права. – 1993. – № 2. – С. 15–39.
  • 267. Моджорян, Л.А. Терроризм и национально-освободительные движения // Гос. и право. – 1998. – № 3. – С. 82–87.
  • 268. Момтаз, Джамшид. Минимальные гуманитарные нормы, применяемые во время беспорядков внутри страны и в ситуации внутренней напряженности // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 2. – С. 547–556.
  • 269. Мор, М. Консультативное заключение Международного суда о законности применения ядерного оружия в свете принципов и норм международного права: Размышления о его достоинствах и недостатках // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 112–124.
  • 270. Морейон, Ж. Международный комитет Красного Креста и защита политических заключенных / МККК. – Женева, 1994.
  • 271. Морейон, Ж. Укрепление позиций мира и гуманности в двадцать первом столетии. Роль Красного Креста и Красного Полумесяца // Междунар. журн. Красного Креста. – 1994. – № 1. – С. 93–111.
  • 272. Морис, Ф. Действия МККК в интересах беженцев и гражданских перемещенных лиц / Ф. Морис, Ж. Куртен. – М., 1994.
  • 273. Мулинен, Ф. Право войны и вооруженные силы / МККК. – М., 1993.
  • 274. Мулинен, Ф. Право войны: Руководство для вооруженных сил / МККК. – М., 1999.
  • 275. Муньос-Рохас, Д. Поведение человека на войне: понять и предупредить нарушения МГП / Д. Муньос-Рохас, Ж.-Ж. Фрезар // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – № 853. – С. 69–88.
  • 276. Назария, С.М. Косовский кризис и международное право // Моск. журн. междунар. права. – 2004. – № 3. – С. 48–66.
  • 277. Нахлик, С. Краткий очерк международного гуманитарного права / МККК. – М., 1993.
  • 278. Наше дело. Деятельность МККК в Восточной Европе и Средней Азии / МККК. – М., 1996.
  • 279. Никитин, В.А. Юридические аспекты ограничения вооружений в космическом пространстве // Моск. журн. междунар. права. – 1995. – № 3. – С. 46–69.
  • 280. Нысанбекова, Л. Применение МГП в современных вооруженных конфликтах: вызовы нашего времени // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 109–115.
  • 281. Нюрнбергский процесс и современность. – М.: Ин-т гос. и права АН СССР, 1986.
  • 282. Обер, М. Вопрос о приказах старших войсковых начальников и ответственности командиров. – М., 1994.
  • 283. Обер, М. Вопрос о приказах старших войсковых начальников и ответственности командиров в Дополнительном протоколе к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 г. (Протоколе I), относящемся к защите жертв международных военных конфликтов, от 8 июня 1977 г. / МККК. – М., 1997.
  • 284. Обрадович, К. Запрещение репрессалий, предусмотренное Дополнительным протоколом I: Усиление защиты жертв вооруженных конфликтов // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 601–605.
  • 285. О’Доннел, Д. Тенденции в применении международного гуманитарного права структурами ООН, деятельность которых посвящена правам человека // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 2. – С. 581‑608.
  • 286. Олдрич, Дж. X. Комментарии к Женевским протоколам // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 606–609.
  • 287. Олсон, Л. Механизмы, дополняющие судебное преследование // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 79–97.
  • 288. Осипов, Г.А. Международно-правовой режим нераспространения ядерного оружия. – М.: Наука, 1987.
  • 289. Основные положения Женевских конвенций и Дополнительных протоколов к ним / МККК. – М., 1994.
  • 290. Основные положения права войны / МККК. – М., 1995.
  • 291. Основополагающие принципы движения Красного Креста и Красного Полумесяца / МККК. – М., 1995.
  • 292. Панов, В.П. Международное уголовное право. – М.: Инфра-М, 1997.
  • 293. Пейич, Е. Ответственность за международные преступления: от гипотезы к реальности // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 5–29.
  • 294. Пережняк, Б.А. Деякі питання імплементації міжнародного гуманітарного права на внутрішньодержавному рівні // Международное право после 11 сентября 2007 г.: сб. наук. ст. / под ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса; ОНЮА. – О.: Фенікс, 2004. – С. 265–278.
  • 295. Перрен, П. Влияние гуманитарной помощи на развитие конфликтов // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 21. – С. 389–406.
  • 296. Перрюшу, Р. Международная ответственность национальных обществ Красного Креста и Красного Полумесяца / МККК. – М., 1995.
  • 297. Петровский, В. Международное гуманитарное право // Междунар. жизнь. – 1999. – № 11. – С. 65–70.
  • 298. Пиджаков, А.Ю. Координация миротворческой и гуманитарной деятельности ООН на примере деятельности Базы материально-технического снабжения ООН / А.Ю. Пиджаков, Я.А. Григолович // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 160–164.
  • 299. Пикте, Ж. Становление международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста. – 1994. – № 1. – С. 13–20.
  • 300. Пикте, Ж. Международный Комитет Красного Креста: уникальное учреждение / МККК. – М., 1997.
  • 301. Пикте, Ж. Основополагающие принципы Красного Креста: комментарий / МККК. – М., 1997.
  • 302. Пикте, Ж. Развитие и принципы международного гуманитарного права / МККК. – М., 1998.
  • 303. Пилипенко, В. Криміналізація злочину геноциду за Римським Статутом 1998 року // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 105–109.
  • 304. Пирсон, Г.С. Запрещение биологического оружия: современная ситуация и перспективы // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 16. – С. 305–324.
  • 305. Питер, К.М. Международный уголовный трибунал по Руанде: Призвать убийц к ответу // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19. – С. 805–816.
  • 306. Платнер, Д. Нейтральность МККК и нейтральность гуманитарной помощи // Междунар. журн. Красного Креста. – 1996. – № 9. – С. 157–180.
  • 307. Погібко, О.І. Основні принципи реалізації міжнародного гуманітарного права у складових структурах воєнної організації держави // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. – О. : Юрид. літ., 2007. – Вип. 34. – С. 29–36.
  • 308. Подуфалов, В.Д. Соблюдение международных гуманитарных обязательств в условиях режима чрезвычайного положения // Моск. журн. междунар. права. – 1992. – № 2. – С. 56–71.
  • 309. Полторак, А.И. Вооруженные конфликты и международное право: Основные проблемы / А.И. Полторак, Л.И. Савинский. – М.: Наука, 1976.
  • 310. Права человека и вооруженные конфликты: учебник для вузов / отв. ред. В.А. Карташкин. – М.: НОРМА-М, 2001.
  • 311. Правовая защита эмблем Красного Креста или Красного Полумесяца: сб. ст. / МККК. – М., 1995.
  • 312. Правовий захист біженців та осіб без громадянства в Україні: зб. док. / Управління з питань громадянства Адміністрації Президента України. – К., 2001.
  • 313. Правовой департамент МИД России. Правовая оценка применения силы против Ирака // Моск. журн. междунар. права. – 2003. – № 4.
  • 314. Пре, Ж. Дополнительные протоколы к Женевским конвенциям // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 553–563.
  • 315. Пресечение нарушений в механизме имплементации международного гуманитарного права / под ред. В.Ю. Калугина. – Минск, 2004.
  • 316. Пресечение нарушений международного гуманитарного права: сб. ст. / МККК. – М., 1998.
  • 317. Прокофьев, Н.В. К вопросу о борьбе с международным терроризмом на территориях иностранных государств // Моск. журн. междунар. права. – 2003. – № 1.
  • 318. Противопехотные мины: за и против: Исследование применения в военных целях и эффективности противопехотных мин / МККК. – М., 2003.
  • 319. Прусаков, Ю.М. Безъядерные зоны. Международно-правовые вопросы. – Ростов-на-Дону, 1982.
  • 320. Пустогаров, В. Федор Федорович Мартенс (1845 – 1909) – гуманист нового времени // Междунар. журн. Красного Креста. – 1996. – № 10. – С. 321–335.
  • 321. Пустогаров, В.В. Международное гуманитарное право: учеб. пособие. – М., 1997.
  • 322. Пустогаров, В.В. Проблемы международного гуманитарного права // Гос. и право. – 1997. – № 9. – С. 69–75.
  • 323. Пустогаров, В.В. Женевским конвенциям – 50 лет. Достижения и проблемы // Гос. и право. – 1998. – № 6. – С. 64–71.
  • 324. Пустогаров, В.В. Федор Федорович Мартенс. Юрист, дипломат. – М., 1999.
  • 325. Пфаннер, Т. Создание постоянного международного уголовного суда: Чего ожидает МККК от Дипломатической конференции в Риме // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 20. – С 25–34.
  • 326. Пфаннер, Т. Возможности для укрепления сотрудничества государств с Международным уголовным судом // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 5–8.
  • 327. Рана, Р. Современные проблемы отношений между гражданскими организациями и военными: взаимодополняемость или несовместимость? // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – № 853. – С. 135‑169.
  • 328. Распространение знаний о международном гуманитарном праве // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 17.
  • 329. Рей-Ширр, К. Женевские конвенции 1949 г. – решающий прорыв // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. – Ч. І‑ІІ. – С. 79–144.
  • 330. Репецкий, В. Контроль за соблюдением международного гуманитарного права и прав человека // Рос. ежегодник междунар. права. 2000. – СПб., 2000. – С. 130–133.
  • 331. Репецький, В. Проблеми нейтралітету на пострадянському просторі: міжнародно-правові аспекти // Вісн. Львів. ун-ту. Серія “Міжнародні відносини”. – 2003. – Вип. 10. – С. 67–72.
  • 332. Репецький, В. Значення застереження Мартенса в міжнародному гуманітарному праві // Вісн. Львів. ун-ту. Серія “Міжнародні відносини”. – 2004. – Вип. 14. – С. 129–134.
  • 333. Репецький, В. Актуальні проблеми міжнародного гуманітарного права // Вісн. Львів. ун-ту. Серія “Міжнародні відносини”. – 2005. – Вип. 15. – С. 169–173.
  • 334. Репецький, В. Імплементація норм міжнародного гуманітарного права у внутрішнє право України // Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / за ред. В.М. Денисова. – К. : Юстиніан, 2006. – С. 102‑111.
  • 335. Репецький, В.М. Міжнародне гуманітарне право: підручник / В.М. Репецький, В.М. Лисик. – К.: Знання, 2007.
  • 336. Решетов, Ю.А. Борьба с международными преступлениями против мира и безопасности. – М.: Междунар. отношения, 1983.
  • 337. Решетов, Ю.А. Право на самоопределение и отделение // Моск. журн. междунар. права. – 1994. – № 1. – С. 3–21.
  • 338. Решетов, Ю.А. Оговорки к международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации и поддержание международного правопорядка в области прав человека // Моск. журн. междунар. права. – 1995. – № 3. – С. 3–16.
  • 339. Ржевська, В.С. Право держави на самооборону і міжнародна безпека / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; Ін-т міжнар. відносин. – К.: Видав. дім “Промені”, 2005. – (Б-ка кафедри міжнародного права).
  • 340. Риникер, А. Соблюдение международного гуманитарного права силами ООН // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. – С. 275–286.
  • 341. Риникер, А. Позиция МККК по вопросу “гуманитарной интервенции” // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 275–281.
  • 342. Роберж, М.К. Юрисдикция специальных Трибуналов для бывшей Югославии и для Руанды в отношении преступлений против человечности и геноцида // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19. – С. 753‑770.
  • 343. Роберж, Мари-Клод. Новый Международный уголовный суд. Предварительная оценка // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 23. – С. 797–812.
  • 344. Робертс, А. Роль гуманитарных вопросов в международной политике 90-х гг. // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. – С. 13–43.
  • 345. Робертс, А. Гуманитарные проблемы и гуманитарные организации как фактор, инициирующий международные военные акции // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 129–159.
  • 346. Роджерс, А.П. Война без потерь // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 5–24.
  • 347. Ролінський, В. Міжнародне гуманітарне право як джерело міжнародного кримінального права // Юрид. вестник. – 2006. – № 2. – С. 84–88.
  • 348. Романов, В.А. Гуманитарное измерение Конвенции о “бесшумном оружии” // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 16. – С. 320‑328.
  • 349. Романов, В.А. Парижско-Дейтонские соглашения: новеллы и традиционализм в международной договорной практике // Моск. журн. междунар. права. – 1997. – № 2. – С. 28–61.
  • 350. Ронцитти, Н. Можно ли считать приемлемым решение “неясно”, вынесенное Комитетом по рассмотрению бомбардировок Федеративной Республики Югославия силами НАТО? // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 227–237.
  • 351. Руководство Сан-Ремо по международному праву, применимому к вооруженным конфликтам на море: подгот. группой специалистов по международному праву и военно-морских экспертов, созданной Международным институтом гуманитарного права. Принято в июне 1994 г. // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 7. – С 729–777.
  • 352. Сагер, М. Контрольные механизмы в международном гуманитарном праве // Сов. журн. междунар. права. – 1991. – № 3–4. – С. 26–34.
  • 353. Самович, Ю.В. Судебная защита индивида в международном гуманитарном // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 43–56.
  • 354. Сандо, Ж.К. Позиция МККК в случае взятия заложников // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 313–329.
  • 355. Сандо, И. Консультативное заключение Международного суда о законности угрозы ядерным оружием или его применения: Вводные замечания // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 6–9.
  • 356. Сандо, И. Выполнение международного гуманитарного права // Имплементация международного гуманитарного права / МККК. – М., 1998.
  • 357. Сандо, И. Существует ли “право на вмешательство” в области информации? Право на информацию в свете международного гуманитарного права? // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 23. – С. 753–764.
  • 358. Сандо, И. Женевским конвенциям – полвека // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. – С. 145–172.
  • 359. Сассоли, М. Решение Апелляционной камеры МУТЮ по существу дела Тадича / М. Сассоли, Л. Олсон // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 161–199.
  • 360. Сассоли, М. Ответственность государства за нарушения международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 163–203.
  • 361. Сассоли, М. МККК и лица, пропавшие без вести / М. Сассоли, Л. Туга // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С 9–36.
  • 362. Сафаров, Н.А. Передача лиц Международному уголовному суду и институт экстрадиции: Трудный компромисс // Моск. журн. междунар. права. – 2003. – № 2. – С. 150–167.
  • 363. Сафаров, Н.А. Преступления, подпадающие под юрисдикцию Международного уголовного суда и уголовное законодательство стран Содружества Независимых Государств (Сравнительный анализ) // Гос. и право. – 2004. – № 7. – С. 48–59.
  • 364. Сборник Гаагских конвенций и иных соглашений / МККК. – М., 1995.
  • 365. Свинарски, К. Основные понятия и институты международного гуманитарного права как система защиты прав человека / МККК. – М., 1997.
  • 366. Сегал, А. Экономические санкции: ограничения правового и политического характера // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. –1999. – С. 249–273.
  • 367. Селіван, М. Проблеми конституційності Римського Статуту Міжнародного кримінального суду // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 20–25.
  • 368. Семенов, В. Становлення Міжнародного кримінального суду / В. Семенов, А. Маєвська // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 64–69.
  • 369. Симпозиум по вопросам гуманитарной деятельности и осуществления операций по поддержанию мира (Женева, 22–24 июня 1994 г.): отчет / МККК. – М., 1995.
  • 370. Скакунов, Э.И. Международно-правовые гарантии безопасности государств. – М.: Междунар. отношения, 1983.
  • 371. Скомороха, В. Римський Статут Міжнародного кримінального суду: питання конституційності // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 26–35.
  • 372. Скурихин, С.М. Некоторые особенности применения мер уголовного наказания военными трибуналами в период 1941 – 1945 гг. // Актуальні проблеми держави та права: зб. наук. пр. – О.: Юрид. літ., 2002. – Вип. 15. – С. 33–37.
  • 373. Слим, Х. Защита эмблемы Красного Креста и Красного Полумесяца и пресечение злоупотреблений ею: Правовая защита эмблем Красного Креста и Красного Полумесяца // Правила по использованию эмблемы Красного Креста и Красного Полумесяца национальными обществами: сб. ст. – М., 1995.
  • 374. Смыслов, Б.А. Гуманитарная интервенция / Б.А. Смыслов, А.Б. Прохоров // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 57–67.
  • 375. Современные войны: Гуманитарные проблемы. – М., 1988.
  • 376. Соковых, Ю.Ю. Реализация международного гуманитарного права в законодательстве Российской Федерации: состояние и перспективы // Гос. и право. – 1997. – № 9.
  • 377. Солера, О. Дополнительная юрисдикция и международное уголовное правосудие // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 47‑77.
  • 378. Соломин, В.В. Гуманитарно-правовая культура военнослужащих внутренних войск МВД России (теоретико-правовые аспекты) // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 190–193.
  • 379. Соммаруга, К. Гуманитарная деятельность и операции по поддержанию мира // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 15. – С. 205–215.
  • 380. Сотрудничество между национальными обществами и Международным Комитетом Красного Креста // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 21.
  • 381. Струн, Ж. Международная уголовная юрисдикция, международное гуманитарное право и гуманитарная деятельность // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19. – С. 719–732.
  • 382. Стюарт, Д.Г. К единому определению вооруженного конфликта в международном гуманитарном праве: анализ интернационализированного вооруженного конфликта // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. –2003. – С. 129–175.
  • 383. Тавернье, П. Опыт Международных уголовных трибуналов по бывшей Югославии и Руанде // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19. – С. 699–718.
  • 384. Тайхерст, Р. Оговорка Мартенса и право вооруженных конфликтов // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 15. – С. 148–158.
  • 385. Таннер, Ф. Предотвращение конфликтов и разрешение конфликтов: пределы многостороннего участия // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 77–99.
  • 386. Тимофеев, Е.В. Новые аспекты принципа права наций на самоопределение // Моск. журн. междунар. права. – 1993. – № 4.
  • 387. Тимощук, А.В. Исторические традиции и современное развитие института уголовной ответственности за нарушение норм международного гуманитарного права в Украине // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 115–120.
  • 388. Тиунов, О.И. Международное гуманитарное право: учебник для вузов. – М. : НОРМА–ИНФРА–М, 1999.
  • 389. Томан, И. Россия и Красный Крест (1917 – 1945) МККК. – М., 1998.
  • 390. Трибунский, А.В. Защита гражданского населения во время вооруженных конфликтов // Моск. журн. междунар. права. – 1998. – № 1.
  • 391. Тузмухамедов, Р.А. Гуманизация международного права // Сов. гос. и право. – 1988. – № 11. – С. 114–122.
  • 392. Тузмухамедов, Б.Р. Правовые основы проведения операций по поддержанию мира в Содружестве независимых государств // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 2.
  • 393. Тузмухамедов, Б. Имплементация международного гуманитарного права в Российской Федерации // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2003. – С. 177–190.
  • 394. Тузмухамедов, Б.Р. Хамдан против Рамсфелда: уроки и параллели // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 129–139.
  • 395. Уокер, П. Жертвы стихийных бедствий и право на гуманитарную помощь: точка зрения практика // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 23. – С. 727–736.
  • 396. Устав Международного Комитета Красного Креста // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 22.
  • 397. Учбові нариси миротворческих операцій з можливими рішеннями: Порадник для війсковослужбовців зі складу Українського контингенту Миротворчих Сил ООН. – К.: Любава, 1998.
  • 398. Феллер, Э. 50 лет международной защиты беженцев: Проблемы защиты вчера, сегодня и завтра // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 83–111.
  • 399. Фисенко, В. За прогрессивное развитие гуманитарных норм международного права: Итоги и документы Женевской конференции // Соц. законность. – 1978. – № 4.
  • 400. Фисенко, В.Н. О прогрессивном развитии гуманитарных норм международного права // Сов. ежегодник междунар. права, 1977. – М.: Наука, 1979.
  • 401. Флек, Д. Работа над международными договорами: накопление опыта // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 610–614.
  • 402. Форсайт, Д.П. МККК и оказание гуманитарной помощи: анализ политики // Междунар. журн. Красного Креста. – 1996. – № 12. – С. 564‑589.
  • 403. Франческо Т. Шестьдесят лет “этнической чистки” / Т. Франческо, Джакомо Скотти // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 2.
  • 404. Фрезар, Ж.-Ж. От экспериментов Милгрэма до полей сражения: к пониманию поведения комбатантов // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – № 853. – С. 42–68.
  • 405. Фриго, М. Культурные ценности и культурное наследие: “борьба” понятий в международном праве? // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – С. 67–80.
  • 406. Фудзита, X.О. Консультативном заключении Международного суда относительно законности ядерного оружия // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 69–79.
  • 407. Фуркало, В.В. Международно-правовая защита гражданского населения в период вооруженных конфликтов: автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 1982.
  • 408. Фуркало, В.В. Международно-правовая защита гражданского населения в условиях вооружённых конфликтов. – К.: Наук. думка, 1986.
  • 409. Хагагордян, А.Л. Защита гражданских лиц от последствий военных действий: отражение основных элементов предоставляемой защиты в нормах обычного гуманитарного права // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 80–83.
  • 410. Хадден, Т. Право кризисных ситуаций и конфликтов внутри страны / Т. Хадден, К. Харви // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. –С. 59–77.
  • 411. Хардкасл, Р. Дж. Гуманитарная помощь: О праве доступа к жертвам стихийных бедствий / Р. Дж. Хардкасл, А. Чуа // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 23. – С. 701–726.
  • 412. Харрофф-Тавель, М. Деятельность Международного комитета Красного Креста в обстановке насилия внутри страны / МККК. – Женева, 1995.
  • 413. Харофф-Тавель, М. Пропаганда норм, призванных ограничить насилие в кризисных ситуациях: Проблемы, стратегия, союзники // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 20. – С. 5–24.
  • 414. Харрофф-Тавель, М. Заканчиваются ли когда-нибудь войны? Деятельность Международного Комитета Красного Креста после того, как смолкают пушки // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2003. – С. 191–226.
  • 415. Хархофф, Ф. Трибунал по Руанде: Некоторые правовые аспекты // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19. – С. 771–780.
  • 416. Хауг, X. Нейтральность как один из основополагающих принципов Красного Креста // Междунар. журн. Красного Креста. – 1996. – № 13. – С. 704–708.
  • 417. Херби, П. Передача оружия, гуманитарная помощь и международное гуманитарное право // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 23. – С. 813–822.
  • 418. Херби П. Взрывоопасное наследие войны. Защита гражданского населения: дополнительный протокол к конвенции 1980 г. по конкретным видам обычного оружия / П. Херби, Р. Ньютен // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 239–253.
  • 419. Хладик, Я. Обозначение культурных ценностей отличительным знаком, предусмотренным Гаагской конвенцией 1954 г. о защите культурных ценностей в случае вооруженного конфликта // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – С. 81–90.
  • 420. Хлестов, Н. Конференция по рассмотрению действия о запрещении или ограничении обычного оружия 1980 г. // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 5. – С 449–457.
  • 421. Хлестов, О.Н. Вклад в прогрессивное развитие международного гуманитарного права / О.Н. Хлестов, М. Собинов // Сов. гос. и право. – 1978. – № 5.
  • 422. Хлестов, О.Н. Вооруженная борьба против международного терроризма / О.Н. Хлестов, М.Л. Мышляева // Моск. журн. междунар. права. – 2001. – № 4.
  • 423. Хоффман, М. Меры по принуждению к миру и гуманитарное право: формирование норм, регулирующих “интервенционный вооруженный конфликт” // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 35–47.
  • 424. Цибуленко, Є. Зброя об’ємного вибуху у світлі міжнародного гуманітарного права // Право України. – 1998. – № 12. – С. 107–111.
  • 425. Цибуленко, Є. Оттавська конвенція – інструмент заборони протипіхотних мін // Право України. – 1999. – № 9.
  • 426. Цибуленко, Є.М. Міжнародно-правове регулювання застосування звичайних озброєнь: автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 1999.
  • 427. Черкес, М.Ю. Міжнародна правосуб’єктність Червоного Хреста як неурядової організації / М.Ю. Черкес, В.Г. Рижиков // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 1997. – № 1. – С. 91–92.
  • 428. Черкес, М.Е. Правовая регламентация статуса беженцев и лиц, ищущих убежище: учеб. пособие / М.Е. Черкес, С.А. Погребной. – О., 2002.
  • 429. Черкес, М.Е. Международное право после 11 сентября 2001 года // Международное право после 11 сентября 2001 года: сб. науч. ст. / под. ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса. – О. : Фенікс, 2004. – (Б-ка журн. “Юридический вестник”).
  • 430. Черкес, М.Ю. Міжнародне право: підручник. – 5-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006.
  • 431. Черниченко, С.В. Права человека и гуманитарная проблематика в современной дипломатии // Моск. журн. междунар. права. – 1992. – № 3. – С. 33–49.
  • 432. Черч, У. Информационная война // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 49–61.
  • 433. Шабас, У.А. Международный уголовный суд: Исторический шаг в деле борьбы с незаконностью // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 4. –С. 14–33.
  • 434. Швайцер, Б. Моральные дилеммы гуманитарной деятельности в эпоху “гуманитарных” интервенций // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – № 853. – С. 113–134.
  • 435. Шенгелия, М.М. Этническая чистка (международно-правовые вопросы) // Моск. журн. междунар. права. – 2003. – № 2.
  • 436. Шенгелия, М.М. Боеприпасы из объединенного урана // Моск. журн. междунар. права. – 2004. – № 1.
  • 437. Шермилье-Джендро, М. Право контролировать силу: Война на Балканах // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 2.
  • 438. Шетай, В. Вклад Международного суда в международное гуманитарное право // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2003. –С. 90–128.
  • 439. Шиндлер, Д. Международный Комитет Красного Креста и права человека / МККК. – М., 1998.
  • 440. Шиндлер, Д. Значение Женевских конвенций для современного мира // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. – С. 233–248.
  • 441. Шмитт, М.Н. Электронная война: нападение на компьютерные сети и jus in bello // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 121‑162.
  • 442. Шопар, Ж.-Л. К кому обращаются гуманитарные организации? Некоторые размышления по поводу распространения знаний о международном гуманитарном праве / Ж.-Л. Шопар, В. Люссер // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 17. – С. 431–444.
  • 443. Штудер, М. МККК и отношения между гражданскими организациями и военными во время вооруженного конфликта // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 17–45.
  • 444. Эмблема. История и современность: ст. и док. / МККК. – М., 1998.
  • 445. Эрасмус, Г. Международный уголовный трибунал по Руанде: Всем ли проблемам уделяется внимание? Сходство и различие с Южноафриканской комиссией по установлению истины и примирению / Г. Эрасмус, Н. Фури // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19. – С. 817–830.
  • 446. Юридические советники в Вооруженных силах: сб. ст. / МККК. – М., 1999.
  • 447. Ярмакі, В.Х. Діяльність Міжнародного Червоного Хреста та міжнародного комітету Червоного Хреста як організаційно-правова форма реалізації міжнародного гуманітарного права // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 1999. – № 4. – C.148–156.
  • 448. Ярмаки, В.Х. Принципы международного гуманитарного права // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – О.: Астропринт, 2001. – Вип. 10–11. – C. 66–72.
  • 449. Ярмакі, В.Х. Імплементація міжнародного гуманітарного права в національне законодавство як складова частина гармонізації законодавства України із законодавством держав-членів Європейського співтовариства // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 2001. – № 3. – C. 53‑56.
  • 450. Ярмаки, В.Х. Восприятие законодательством Украины международных стандартов судебной защиты прав человека во время вооруженных конфликтов // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – О.: Юрид. літ., 2002. – Вип. 13–14. – С. 275–281.
  • 451. Ярмакі, В.Х. Роль Женевського та Гаазького права у становленні сучасного міжнародного гуманітарного права // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 2002. – № 1. – С. 190–193.
  • 452. Ярмакі, В.Х. Міжнародне гуманітарне право, що застосовується в період збройних конфліктів та імплементація його Україною. – Х., 2003.
  • 453. Ярмаки, В.Х. Международное гуманитарное право и уголовное законодательство Украины: проблемы имплементации основных институтов: монография. – О.: Изд-во Одес. юрид. ин-та НУВД, 2003.
  • 454. Ярмаки, В.Х. Международные уголовные трибуналы как инструмент защиты прав человека // “Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку”, наук.-практ. конф. (2005; Одеса). Науково-практична конференція “Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку”, 2005 р.: [матеріали]. – О., 2005. – С. 143–148.
  • 455. Ярмакі, В.Х. Історико-правові аспекти виникнення та розвитку інституту нейтралітету в міжнародному гуманітарному праві // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 2005. – № 1. – С. 249–252.
  • 456. Ярмакі, В.Х. Міжнародно-правова регламентація методів ведення воєнних дій // Південноукр. правничий часопис. – 2006. – № 2. – С. 96–99.
  • 457. Ярмакі, В.Х. Джерела МГП, що застосовується в період збройних конфліктів і сфера його застосування // Південноукр. правничий часопис. – 2006. – № 1. – С. 85–89.
  • 458. Ярмиш, О. Реалізація універсальної юрисдикції Міжнародного кримінального суду: проблеми і перспективи / О. Ярмиш, Т. Сироїд // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 57–60.
  • 459. Ящиця, Р. Міжнародне гуманітарне право і права людини // Імплементація міжнародного гуманітарного права: нац. семінар для України. – К., 1996.
  • 460. Bassiouni, M. Cherif, Crimes against Humanity in International Criminal Law, Second Revised Edition, Kluwer Law International. – The Hague/London/Boston, 1999.
  • 461. Bassiouni, M. Ch., A Manual on International Humanitarian Law and Arms Control Agreements, Transnational Publishers, Inc. Ardsley. – New York, 2000.
  • 462. Berry, Nicholas О. War and the Red Cross – The Unspoken Mission. – New York, St. Martin’s Press, 1997.
  • 463. Best, G. Humanity in Warfare: The Modern History of the International Law of Armed Conflict. Weidenfeld and Nicholson. – London, 1980.
  • 464. Bibliography of International Law Applicable in Armed Conflicts, Second Edition. – Geneva, ICRC, 1987.
  • 465. Boas, G. & Schabas W. A International Criminal Law Developments in the Case Law of ICTY, Martinus Nijhoff Publishers. – Leiden/Boston, 2003.
  • 466. Boissier, P. From Solferino to Tsushima. – Geneva, 1985. – P. 45–82.
  • 467. Broomhall, В. International Justice & International Criminal Court: Between Sovereignty and the Rule of Law. First published. – Oxford, 2003, 2004.
  • 468. Bugnion, F. The International Committee of the Red Cross and the Development of International Humanitarian Law // Chicago Journal of International Law. – 2004. – Vol. 5, № 1. – P. 191–215.
  • 469. Commentary on the Additional Protocols of 8 June 1977 to the Geneva Conventions of 12 August 1949. – Geneva: ICRC, 1987.
  • 470. Commentary published under the general editorship of J. S. Pictet. I Geneva Convention for the Amelioration of the Condition of the Wounded and Sick in Armed Forces in the Field. – Geneva : ICRC, 1952.
  • 471. Commentary published under the general editorship of J. S. Pictet. II Geneva Convention for the Amelioration of the Condition of Wounded, Sick and Shipwrecked Members of Armed Forces at Sea. – Geneva: ICRC, 1960.
  • 472. Commentary published under the general editorship of J. S. Pictet. III Geneva Convention Relative to the Treatment of Prisoners of War. – Geneva: ICRC, 1960.
  • 473. Commentary published under the general editorship of J. S. Pictet. IV Geneva Convention Relative to the Protection of Civilian Persons in Time of War. – Geneva: ICRC, 1958.
  • 474. Detter, I. The Law of War, Second Edition, Cambridge, First published 1987, Second Edition 2000, Reprinted 2003, 2004.
  • 475. Dinstein, Y. The Conduct of Hostilities under the Law of International Armed Conflict. – Cambridge, 2004.
  • 476. Dormann, K. The International Committee of the Red Cross and Its Contribution to the Development of International Humanitarian Law in Specialized Instruments / К. Dormann, L. Maresca // Chicago Journal of International Law. – 2004. – Vol. 5, № 1. – Р. 217–232.
  • 477. Durham, H. The Changing Face of Conflict and the Efficacy of International Humanitarian Law, Kluwer Law International / Н. Durham, T.L.H. Mс Cormack. – The Hague/London/Boston, 1999.
  • 478. Fleck, D. The Handbook of Humanitarian Law in Armed Conflicts, Oxford, First published 1995, First issued new as paperback 1999.
  • 479. Gardam, J. Necessity, Proportionality and the Use of Force by States, Cambridge, First published 2004.
  • 480. Gasser, H.-P. International Humanitarian Law. An Introduction, H. Dunant Institute. – Vienna, 1993.
  • 481. Green, L.C. Essays on the Modem Law of War, Second edition, Ardsley. – New York, 1999.
  • 482. Harris, D.J. Cases and Materials on International Law. – Sixth Edition. –London, 2004.
  • 483. Haug, H. Humanity for all. The International Red Cross and Red Crescent Movement. – Bern; Stuttgart; Vienna, 1993.
  • 484. Henckerts, J.-M. Customary International Humanitarian Law / J.‑M. Henckerts, L. Doswald-Beck. – Vol. I. Rules; Vol. 2. Practice. – Oxford, 2003.
  • 485. Knoops, G.-J. A. An Introduction to the Law of International Criminal Tribunals; A comparative Study, Transnational Publishers, Inc. Ardsley. – New York, 2003.
  • 486. Lesko, Т. Miedzynarodowe prawo konfliktow zbornych. – Warsz., 1984.
  • 487. Moir, Lindsay. The Law of Internal Armed Conflict, Cambridge, First published 2002, Reprinted 2003.
  • 488. O’Shea, A. Amnesty for Crime in International Law and Practice, Kluwer Law International. – The Hague/London/New York, 2004.
  • 489. Pictet, J. Le droit humanitaire et la protection des victimes de la guere. – Liden, 1973.
  • 490. Pictet, J. Development and Principles of International Humanitarian Law. – Geneva, 1985.
  • 491. Politakis, G.P. Modem Aspects of Naval Warfare and Maritime Neutrality. – Geneva, 1998.
  • 492. Provost, R. International Human Rights and Humanitarian Law. – Cambridge, 2002.
  • 493. Ratner, St. R. Accountability for Human Rights Atrocities in International Law / St. R. Ratner, J.S. Abrams; Beyond the Nuremberg Legacy. – Oxford, First published 2001, Second Edition.
  • 494. Robertson, A. Humen Rights in the World. – Manchester, 1974.
  • 495. Rodley, N.S. The Treatment of Prisoners under International Law, Oxford, Second Edition, 2002.
  • 496. Sassmli, M. How does Law protect in War? / M. Sassmli, A. Bouvier. – Geneva, 1999.
  • 497. Sassoli, M. Un droit dans la guerre? / M. Sassmli, A. Bouvier. – Vol. I, CICR, 2003.
  • 498. Schabas, W.A. Genocide in International Law: The Crimes of Crimes. – Cambridge, 2000.
  • 499. Schabas, W.A. An Introduction to the International Criminal Court, Second Edition. – Cambridge, 2004.
  • 500. Shaw, M.N. International Law, Fifth Edition. – Cambridge, 2003.
  • 501. Sliedregt, E. The Criminal Responsibility of Individuals for Violations of International Humanitarian Law, T. M. C. Asser Press. – The Hague, 2003.
  • 502. Steiner, H. International Human Rights in context / Н. Steiner, Ph. Alston; Law, Politics, Morals; Text and Materials, Oxford, First published 2000, Second Edition.
  • 503. Suckov, S. The development of international humanitarian law // Revew of the International Comission of Jurists. – Geneva, 1984.
  • 504. Thakur, R. United Nations peacekeeping operations: Ad hoc missions, permanent engagement / R. Thakur, А. Schnabel. – United Nations University Press, 2001.

Міжнародні документи з міжнародного гуманітарного права

  • 1. Паризька декларація про морську війну, 1856 р.
  • 2. Резолюції Женевської міжнародної конференції. Женева, 26-29 жовтня 1863 р.
  • 3. Женевська конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, 6 липня 1906 р.
  • 4. Гаазька конвенція (І) про мирне розв’язання міжнародних зіткнень, 18 жовтня 1907 р.
  • 5. Гаазька конвенція (II) про обмеження застосування сили при стягненні за договірними борговими зобов’язаннями, 18 жовтня 1907 р.
  • 6. Гаазька конвенція (III) про початок воєнних дій, 18 жовтня 1907 р.
  • 7. Гаазька конвенція (IV) про закони та звичаї сухопутної війни. Додаток: Положення про закони та звичаї сухопутної війни, 18 жовтня 1907 р.
  • 8. Гаазька конвенція (V) про права та обов’язки нейтральних держав та осіб у разі сухопутної війни, 18 жовтня 1907 р.
  • 9. Гаазька конвенція (VI) про становище торговельних суден противника в разі початку війни, 18 жовтня 1907 р.
  • 10. Гаазька конвенція (VII) про перетворення торговельних суден у військові, 18 жовтня 1907 р.
  • 11. Гаазька конвенція (VIII) про встановлення підводних мін, що автоматично підриваються від дотику, 18 жовтня 1907 р.
  • 12. Гаазька конвенція (IX) про бомбардування морськими силами під час війни, 18 жовтня 1907 р.
  • 13. Гаазька конвенція (X) про застосування до морської війни засад Женевської конвенції 1864 р., 18 жовтня 1907 р.
  • 14. Гаазька конвенція (XI) про деякі обмеження користування правом захоплення у морській війні, 18 жовтня 1907 р.
  • 15. Гаазька конвенція (XII) про створення Міжнародного призового суду, 18 жовтня 1907 р.
  • 16. Додатковий протокол до Конвенції про створення Міжнародного призового суду, Гаага, 19 вересня 1910 р.
  • 17. Гаазька конвенція (XIII) про права та обов’язки нейтральних держав у разі морської війни, 18 жовтня 1907 р.
  • 18. Декларація про заборону метання снарядів и вибухових речовин з повітряних куль. Гаага, 1907 р.
  • 19. Заключний акт Лондонської морської конференції. Лондон, 26 лютого 1909 р.
  • 20. Декларація про право морської війни. Лондон, 26 лютого 1909 р.
  • 21. Керівництво про правила ведення морської війни. Оксфорд, 9 серпня 1913 р.
  • 22. Договір про використання підводних човнів і шкідливих газів під час війні. Вашингтон, 6 лютого 1922 р.
  • 23. Протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних та інших подібних газів і бактеріологічних засобів. Женева, 17 червня 1925 р.
  • 24. Конвенція про нейтралітет під час морської війни. Гавана, 20 лютого 1928 р
  • 25. Договір про відмову від війни як засобу національної політики (Пакт Бріана-Келлога). Вашингтон, 1928 р.
  • 26. Договір про обмеження та скорочення морських озброєнь. Лондон, 22 квітня 1930 р.
  • 27. Протокол про правила підводної війни. Лондон, 6 листопада 1936 р.           Додаток: Правіла дій підводних човнів по відношенню до торговельних суден у воєнний час.
  • 28. Проект Конвенції про захист цивільного населення, на територіях, окупованих ворогом. Токіо, 1934 р.
  • 29. Договір про захист культурних, наукових установ та історичних пам’яток (Пакт Реріха). Вашингтон, 15 квітня 1935 р.
  • 30. Ніонська угода про заходи боротьби з піратськими діями підводних човнів, 14 вересня 1937 р.
  • 31. Додаткова угода до Ніонської угоди, Женева, 17 вересня 1937 р.
  • 32. Проект Конвенції про захист цивільного населення від нових видів зброї. Амстердам, 1938 р.
  • 33. Угода між Урядами Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Сполучених Штатів Америки та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, та Тимчасовим Урядом Французької Республіки про судове переслідування та покарання головних військових злочинців європейських країн осі. Лондон, 8 серпня 1945 р.
  • 34. Статут Міжнародного військового трибуналу для суду і покарання головних військових злочинців європейських країн осі. Лондон, 8 серпня 1945 р.
  • 35. Статут Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу. 1946 р.
  • 36. Про підтвердження принципів міжнародного права, які визнані Статутом Нюрнберзького трибуналу. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 95 (І), 11 грудня 1946 р
  • 37. Американський договір про мирне врегулювання (Боготський пакт) 1948 р.
  • 38. Міжнародна конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Нью-Йорк, 9 грудня 1948 р.
  • 39. Женевська конвенція (І) про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, 12 серпня 1949 р.
  • 40. Женевська конвенція (II) про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі, 12 серпня 1949 р.
  • 41. Женевська конвенція (III) про поводження з військовополоненими, 12 серпня 1949 р.
  • 42. Женевська конвенція (IV) про захист цивільного населення під час війни, 12 серпня 1949 р.
  • 43. Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 p., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів. Женева, 8 червня 1977 р.
  • 44. Додаток 1 до Додаткового протоколу І. Правила, що стосуються роспізнавання. Женева, 8 червня 1977 р.
  • 45. Додаток 2 до Додаткового протоколу І. Посвідчення журналіста, що перебуває у небезпечній командировці. Женева, 8 червня 1977 р.
  • 46. Додатковий протокол II до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 p., що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру. Женева, 8 червня 1977 р.
  • 47. Додатковий протокол III до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується прийняття додаткової розпізнавальної емблеми. Женева, 8 грудня 2005 р.
  • 48. Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, Гаага, 14 травня 1954 р.
  • 49. Виконавчий регламент Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, Гаага, 14 травня 1954 р.
  • 50. Протокол про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, Гаага, 14 травня 1954 р.
  • 51. Другий протокол до Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, Гаага, 26 березня 1999 р.
  • 52. Правила про обмеження небезпек, яких може зазнати цивільне населення під час війни. Женева, вересень 1956 р.
  • 53. Права людини під час збройних конфліктів. Резолюція XXIII Міжнародної конференції з прав людини. Тегеран, 12 травня 1968 р.
  • 54. Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства, 26 листопада 1968 р.
  • 55. Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення, 10 квітня 1972 р.
  • 56. Принципи міжнародного співробітництва відносно виявлення, арешту, видачі й покарання осіб, винних у військових злочинах і злочинах проти людства. Затверджені резолюцією 3074 (XXVІІІ) Генеральної Асамблеї ООН, 3 грудня 1973 р.
  • 57. Європейська конвенція про незастосування строку давності до злочинів проти людства і воєнних злочинів, Страсбург, 25 січня 1974 р.
  • 58. Принципи міжнародного співробітництва відносно виявлення, арешту, видачі й покарання осіб, винних у військових злочинах і злочинах проти людства, затверджені резолюцією 3074 (XXVІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 3 грудня 1973 р.
  • 59. Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, Нью-Йорк, 10 грудня 1976 р.
  • 60. Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 p., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів. Женева, 8 червня 1977 р.
  • 61. Додаток 1 до Додаткового протоколу І. Правила, що стосуються розпізнавання. Женева, 8 червня 1977 р.
  • 62. Додаток 2 до Додаткового протоколу І. Посвідчення журналіста, що перебуває у небезпечної командировці. Женева, 8 червня 1977 р.
  • 63. Додатковий протокол II до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 p., що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру. Женева, 8 червня 1977 р.
  • 64. Рішення про системи зброї малого калібру. Женева, 28 вересня 1979 р.
  • 65. Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатись такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, 10 жовтня 1980 р.
  • 66. Протокол про осколки, які не піддаються виявленню до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатись такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, (Протокол І). Женева, 10 жовтня 1980 р.
  • 67. Протокол про заборону або обмеження застосування мін, мін-пасток та інших пристроїв з поправками, внесеними 3 травня 1996 p, (Протокол II з поправками, внесеними 3 травня 1996 p.), що додається до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатись такими, що завдають надмірних пошкоджень або мають невибіркову дію, 10 жовтня 1980 р.
  • 68. Протокол про заборону або обмеження застосування запалювальної зброї до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатись такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, (Протокол III). Женева, 10 жовтня 1980 р.
  • 69. Протокол про засліплюючу лазерну зброю (Протокол IV) до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатись такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, Нью-Йорк, 13 жовтня 1995 р.
  • 70. Протокол про вибухонебезпечні предмети – наслідки війни до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатись такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, (Протокол V), 28 листопада 2003 р.
  • 71. Статут Міжнародної Федерації товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, 26 листопада 1987 р.
  • 72. Конвенція про права дитини, 4 грудня 1989 р.
  • 73. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах, 25 травня 2000 р
  • 74. Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців, Нью-Йорк, 4 грудня 1989 р.
  • 75. Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення, 13 січня 1993 р.
  • 76. Угода про першорядні мери по захисту жертв збройного конфліктів, Москва, 24 вересня 1993 р.
  • 77. Статут Міжнародного трибуналу для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, що були вчинені на території колишньої Югославії з 1991 р. Додаток до Резолюції 827 (1993) Ради Безпеки ООН, 25 травня 1993 р.
  • 78. Керівництво Сан-Ремо з міжнародного права, що застосовується до збройних конфліктів на морі, 12 червня 1994 р.
  • 79. Статут Міжнародного кримінального трибуналу для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид та інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, вчинені на території Руанди, і громадян Руанди, відповідальних за геноцид і інші подібні порушення, вчинені на території сусідніх держав, у період з 1 січня 1994 р. по 31 грудня 1994 р. Додаток до Резолюції 955 (1994) Ради Безпеки ООН, 8 листопада 1994 р.
  • 80. Договір між Урядом України і Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ) про відкриття Місії МКЧХ в Україні, 5 грудня 1995 р.
  • 81. Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхне знищення, 18 вересня 1997 р.
  • 82. Угода щодо організації міжнародної діяльності складових частин Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця від 26 листопада 1997 р.
  • 83. Статут Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, 1 жовтня 1997 р.
  • 84. Статут Міжнародного комітету Червоного Хреста, 24 червня 1998 р.
  • 85. Римський статут Міжнародного кримінального суду, 17 липня 1998 р. (зі змінами на основі протоколів від 10 листопада 1998 р., 12 липня 1999 р., 30 листопада 1999 р., 8 травня 2000 р., 17 січня 2001 р. й 16 січня 2002 р.).
  • 86. Статут Спеціального суду для Сьєрра-Леоне, Ради Безпеки ООН, 16 січня 2002 р.
  • 87. Угода між Організацією Об’єднаних Націй і урядом Сьєрра-Леоне про створення Спеціального суду по Сьєрра-Леоне. 2002.
  • 88. Додатковий протокол ІІІ до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 p., що стосується прийняття додаткової розпізнавальної емблеми. Женева, 8 грудня 2005 р.

Деякі національні правові акти з міжнародного гуманітарного права

  1. 1. Інструкція польовим командирам військ Сполучених Штатів (Кодекс Лібера). Вашингтон, 24 квітня 1886 р.
  2. 2. О применении Вооружёнными силами норм международного гуманитарного права: Руководство, утв. Приказом Министра обороны СССР от 16.07.1990 г. № 75. – М., 1990.
  3. 3. Про символику Червоного Хреста та Червоного Півмісяця в Україні. Закон України від 8 липня 1999 р.
  4. 4. Про товариство Червоного Хреста України. Указ Президента України від 28 жовтня 1992 р.
  5. 5. Керівництво по застосуванню норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України. Затверджено наказом Міністра оборони України від 11 вересня 2004 р.
  6. 6. Кодекс поведінки військовослужбовця збройних сил України – учасника бойових дій. Додаток 6 до наказу Міністра оборони України від 11 вересня 2004 р.
  7. 7. Про утворення Міжвідомчої комісії з імплементації в Україні міжнародного гуманітарного права. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2000 р.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму