Дипломатичний протокол і етикет

Тип: Нормативний

Кафедра: міжнародної безпеки та стратегічних студій

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
23Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
216доцент Гладиш М. Л.МВР-31

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
216МВР-31доцент Гладиш М. Л.

Опис курсу

Початок ХХІ століття сповнений важливими суспільно-політичними процесами, численними подіями зовнішньополітичної діяльності держав у всьому світі. Активно виступає на міжнародній арені суверенна держава Україна.

Для проведення миролюбної зовнішньої політики в нашій країні діє спеціальна державна дипломатична служба – Міністерство закордонних справ (МЗС) – та інші офіційні установи. Вони проводять переговори, підготовляють міжнародні договори та угоди з іноземними країнами, ведуть активне дипломатичне листування тощо. Щоб забезпечити усю сукупність міждержавних відносин та підтримання нормальних дипломатичних зв’язків, органи, які їх здійснюють, дотримуються певних норм, що коротко іменуються дипломатичним протоколом.

Метою курсу “Дипломатичний протокол” є вивчення студентами основних засад сучасної системи норм дипломатичного протоколу та церемоніалу. Це дає можливість доповнення і збагачення вже існуючого у студентів обсягу знань у галузі міжнародного права, зовнішньої політики і дипломатії, і на цьому новому теоретико-методологічному рівні пізнання засвоїти значну кількість практичних занять, навичок і правил поведінки в галузі дипломатичного протоколу, який по праву вважається одним з найважливіших інструментів дипломатії. В ході викладання дисципліни основним завданням слід вважати оволодіння студентами навиків в галузі офіційних міждержавних відносин, знань дипломатичного етикету, основ дипломатичного листування та особливостей сучасної дипломатичної мови; вимоги протоколу щодо організації візитів; види дипломатичних прийомів та інших тем дисципліни.

Вимоги до знань та умінь
знати:
– теоретичний матеріал усіх тем і розділів, основні категорії курсу;
– етапи формування дипломатичного протоколу та етикету;
– протокольні вимоги щодо організації і діяльності дипломатичних представництв;
– протокольні вимоги щодо підготовки та організації візитів;
– основні норми міжнародної ввічливості у міжнародних відносинах;
– міжнародний етикет державних символів.

уміти:
– аналізувати документи з питань міжнародних відносин, міжнародне та національне законодавство, підзаконні акти і давати їм свою оцінку;
– опрацьовувати навчальну та спеціальну літературу з дипломатичної практики;
– складати основні види дипломатичних документів, визначати стиль офіційних документів;
– застосовувати теоретичний матеріал у практичній діяльності.

Рекомендована література

Нормативні документи

  • 1. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. // Дипломатична і консульська служба. Збірник документів. / Уклала Кротюк С. Ф. – К.: КиМУ, 2003. – С.3-7.
  • 2. Віденська конвенція про консульські зносини 1963 р. // Дипломатична і консульська служба. Збірник документів. / Уклала Кротюк С. Ф. – К.: КнМУ, 2003. – С.8-21.
  • 3. Закон України. “Про правонаступництво України” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – №46
  • 4. Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1992. – №10
  • 5. Положення про дипломатичне представництво України за кордоном від 22 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992. – №24.
  • 6. Консульський статус України від 2 квітня 1994 р. // Дипломатична і консульська служба. Збірник документів. / Уклала Кротюк С. Ф. – К.: КнМУ, 2003. – С.65-81.
  • 7. Закон України “Про дипломатичну службу” від 20 вересня 2001 року / Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – №4.
  • 8. Закон України “Про дипломатичні ранги України” від 28 листопада 2002 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – №4.
  • 9. Положення про Міністерство закордонних справ України затверджено Указом Президента України від 3 квітня 1999 року // Відомості Верховної ради (ВВР). – 2003. – №14.

Основна література

  • 10. Борунков А.Ф. Дипломатический протокол в России. – М.: Международные отношения, 1999. – 240 с.
  • 11. Бювальд П. Дневник дипломата. – Москва – Гаага. / Пер. с. нидерл. – М.: Наука, 2000. – 219 с.
  • 12. Вуд Дж. Дипломатический церемониал и протокол 2-е изд. – М.: Международные отношения, 2003. – 416 с.
  • 13. Гудби Д. Стратегия стабильного мира. – М.: Международные отношения, 2003. – 208 с.
  • 14. Гуменюк Б. І. Основи дипломатичної і консульської служби: Навальний посібник. – К.: Либідь, 1998. – 248 с.
  • 15. Гуменюк Б..І., Щерба В.І. Сучасна дипломатична служба: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2001. – 235 с.
  • 16. Демин Ю.Г. Статус дипломатических представительств и их персонала. – М.: Международные отношения, 1995ю – 208 с.
  • 17. Дипломатичний корпус. Довідник. – К.: МЗС, 2000. – 216 с.
  • 18. Дубинин Ю.В. Дипломатическая быль. Записки посла во Франции. – М.: РОССПЭН, 1997. – 328 с.
  • 19. Жданов Н. Исламская концепция миропорядка. – М.: Международные отношения, 2003. – 568 с.
  • 20. Захарова Л.М., Коновалова А.А. Основы дипломатической службы: Учеб.пособые. – Мн.: БГЭУ, 2001. – 180 c.
  • 21. Зонова Т.В. Современная модель дипломатии: истоки становлення и перспективы развития: Учебное пособие. – М.: РОССПЭН, 2003. – 336 с.
  • 22. Камбон Жюль. Дипломат / Пер. с франц. – К.: Полиграфкнига, 1997. – 82 с.
  • 23. Колоколов Б.Л. Профессия – дипломат. – М.: Международные отношения, 1999. – 188 с.
  • 24. Попов В.И. Маргарет Тетчер: человек и политик. Взгляд российского дипломата. – М.: Международные отношения, 2000. – 448 с.
  • 25. Репецький В. Дипломатичне і консульське право: Підручник. – Львів: ВАТ Бібльос, 2002. – 352 с.
  • 26. Руденко Г.М. Основы дипломатического протокола. – К.: Бліц-Інформ, 1996. – 184 с.
  • 27. Сагайдак О.П. Дипломатичний протокол та етикет. Навч.посібник. 2-ге вид. – К.: Знання, 2006 р. – 380 с.
  • 28. Сагайдак О.П., Сардачук П.Д. Дипломатичне представництво: організація і форми роботи. Навч.посіб. 2-ге вид. – К.: Знання. – 2008. – 295 с.
  • 29. Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века. – М.: РОССПЄН, 2003. – 368 с.

Додаткова література

  • 30. “Круглий стіл”. У протоколі нема дрібниць // Політика і час. – 1999. –№3. – С.66-75.
  • 31. Гуменюк Б.І. Міжнародні конференції // Політика і час. – 1997. – №8.
  • 32. Гуменюк Б.І. Структура та персонал дипломатичного представництва. Дипломатичний корпус // Політика і час. – 1997. – №7.
  • 33. Дубинин Ю.В. Дипломатическая быль. Записки посла во Франции. – М.: Международные отношения, 1990. – 210 с.
  • 34. Кальер Ф. О способах введения переговоров с государями / Пер. с франц. и коментар. Л.А.Сифуровой. – М.: Гендальф, 2000.– 82 с.
  • 35. Киселев В.А., Ефименко А.И. Основы дипломатического протокола и нормы деловых отношений. – М.: Международные отношения, 1988. – 255 с.
  • 36. Ковалев А. Азбука дипломатии. – М.: Международные отношения, 1993. – 150 с.
  • 37. Молочков Ф.Ф. Дипломатический протокол и дипломатическая практика. – М.: Международные отношения, 1979. – 232 с.
  • 38. Никольсон Г. Дипломатия / Пер. с англ. – М.: Международные отношения, 2000. – 210 с.
  • 39. Попов В.И. Современная дипломатия: теория и практика. Дипломатия – наука и искусство. Курс лекцій. – М.: Международные отношения, 2003. – 567 с.
  • 40. Тимошенко Н. Візити. // Політика і час. – 1998. – №10. – С.61-65.
  • 41. Тимошенко Н. Вітання та рекомендування. // Політика і час. – 1998. – №10. – С.66-87.
  • 42. Тимошенко Н. Дипломатичні та офіційні прийняття // Політика і час. – 1999. –№4. – С.70-77.
  • 43. Тимошенко Н. Дипломатичні та офіційні прийняття. Візитні картки // Політика і час. – 1999. –№1. – С.71-79.
  • 44. Тимошенко Н. Міжнародна ввічливість держав // Політика і час. – 2001. –№1. – С.78-83.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму