Особливості академічної мобільності студентів факультету міжнародних відносин в часи війни – Анна Біляк, Університет Турку (Фінляндія)

30.01.2023 | 11:40

Україна і Фінляндія: підтримка, паралелі історії і дорога до членства в НАТО

Анна Біляк – Факультет міжнародних відносин, ОП “Міжнародні відносини”, Еразмус+, Університет Турку (Фінляндія)

Усі наші мрії мають властивість здійснюватися, і чим більше ми докладаємо зусиль, щоб їх втілити, тим кращий результат отримуємо, можливо й такий, якого ніколи не очікували. З першого курсу, запалена мрією про Erasmus+, я вірила, що поїду і питання залишалось тільки куди – і от за примхами долі я опинилась у Фінляндії, у студентській столиці країни – м. Турку.

За 2 роки вперше вийти із Zoom у авдиторії

Закінчивши школу в еру Covid-19, і провівши 2 роки університету в Zoom, а не в авдиторії, саме тут, у Фінляндія, я нарешті змогла відчути всю перевагу очного навчання. Цей осінній семестр також перший від початку пандемії, коли університет знову повернувся до авдиторних занять і тому цей перезапуск підбадьорював усіх.

Тут, в університеті Турку, відчувається ця атмосфера справжнього студентства, коли на лекції у вухах шумить від синхронного клацання по клавіатурі, коли в бібліотеці всі місця біля вікна зайняті, коли парковка для велосипедів переповнена, а в їдальні довжелезна черга, бо там сьогодні нагетси.
Турку – це справді студентська столиця, і велосипедна, бо кількість студентів тільки в одному Університеті Турку, де я мала змогу навчатись, сягає більше 20 тисяч, а також у місті є у інші ВНЗ, і кількість двоколісного транспорту на дорогах складає враження, що на кожного студента припадає один велосипед. І вже в цьому підході відчувається еко-мислення людей, фінський менталітет, прагнення зберегти своє довкілля.

Серед фінської природи і людей

Приєднавшись до лав велосипедистів, я почала досліджувати місцевість. Сказати, що природа Фінляндії незрівнянна – це не сказати нічого. Коли ти стоїш на скелі і сонце сідає за морський обрій, коли їдеш до пляжу через сосновий ліс, повз величезне гольфове поле, коли спостерігаєш з узбережжя архіпелагу Турку, як круїзний лайнер везе пасажирів у Стокгольм – розумієш, чому фіни докладають так багато, щоб зберегти своє головне багатство – природу. Тут немало кафе, але на вихідних вони не працюють тільки тому, що люди надають перевагу відпочинку на природі, і саме це характеризує спокійну фінську вдачу, спосіб життя у гармонії з собою і навколишнім середовищем.

Фінляндія – союзник, надійний партнер та дружня країна

Здавалося б, що може бути спільного в України та Фінляндії, які знаходяться за 1000 км одна від одної. Насправді, дуже багато, а найбільше – спільна проблема – східний сусід. У Фінляндії добре пам‘ятають Зимову війну, знають, що таке радянський вплив і тому розуміють українців і підтримують.
Тепер Україна й Фінляндія разом подали заявку на членство в НАТО, і цей крок для обох країн важливий і на стільки радикальний вперше за 30 років. Звісно, наша дорога до Альянсу буде різною, але кожного разу чути від викладачів, науковці на конференції про Стратегію національної безпеки США про те, на скільки російська війна в Україні (вони завжди називають правильно!) зараз впливає на події у світі, вирішує майбутнє Європи, посилює віру в наших партнерів та їх допомогу.

Погляд на Північ

За час свого обміну я мала можливість поставити 4 галочки з 5 у списку Північних країн: не обійшлось без подорожі на паромі до Стокгольма, без зустрічі сходу сонця на фйорді Норвегії, без прогулянки повз кольорові будиночки Копенгагена. Кожна з цих країн особлива і дуже відрізняється речима, які одразу впадуть в око такому пересічному туристу, як я: стиль одягу людей, транспортна система, розбудова міст. Втім всі вони об‘єднані своїм високим соціально-економічним розвитком, екологічним способом життя, прагненням до рівності і справедливості.

Промовистою є цитата фінів: «Швеція – це краща версія Фінляндіі, Данія – краща версія Швеції, і Норвегія – краща версія Данії».
Вона багато говорить про те, як ці країни дійсно бачать в собі спільне і водночас відмінне, що об‘єднує їх як Північних країн. І таким чином люди тут найщасливіші, демократія найповніша, довкілля найчистіше.

Чи справді найщасливіша?

Це питання точно виникає в усіх, хто бачив рейтинг найщасливіших країн останні 5 років. Його очолює Фінляндія, і тільки поживши тут можна зрозуміти чому.
Безпека і довіра – два дуже взаємопов‘язані поняття, які обрамлюють життя фінів. Прагнення до рівності соціальної (тут готові жертвувати власним рівнем достатку, щоб він був однаковим у всіх), гендерної (тут всі стереотипи давно розбиті), етнічної (тут люди будь-якої національності/раси відчуватимуть себе комфортно). Освіта тут одна з найкращих, а люди найбільш медіаграмотні.

Суворий клімат компенсовують фінські сауни, похмуру погоду листопада (називається marraskuu, що в перекладі означає «місяць смерті») – можливість побачити північне полярне сяйво. Відсутність відомих знаменитостей компенсовує популярність неймовірної прем’єр-міністерки Санни Марін. Складність фінської мови робить її носіїв особливими, прекрасне володіння англійською робить їх відкритими до світу. Гармонія люди і природи пронизує країну від резиденції Санта Клауса до Турківського архіпелагу.

Тому так, справді – найщасливіша. І не менш щаслива я, що мій Еразмус+ пройшов саме тут.

Всі відгуки