Особливості академічної мобільності студентів ФМВ в часи війни – Вроцлавський університет (Польща)

Ярина Якимець, магістрантка факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Франка (ОП “Зовнішня політика і національна безпека”) ділиться своїми рефлексіями про еразмусівське навчання у Вроцлавському університеті (Польща) в рамках серії відгуків “Особливості академічної мобільності студентів ЛНУ в часи війни“:

“Вроцлав, одне з найбільших міст в Нижній Сілезії, здавна відомий численною українською діаспорою. Після початку повномасштабної війни в Україні це відчутно як ніколи. У перший же день українська громада зібралась на головній Площі міста, щоб висловити свій протест та підтримку землякам. Це була лише перша, проте далеко не остання акція. Ці щоденні приходи на Площі Ринек об‘єднали нас і дарували нам віру і надію на перемогу. Це відчувалось наче кожен з нас знову на Майдані, вийшовши боронити нашу правду і наш край. Поступово місто замайоріло українськими прапорами – офіційні будівлі, музеї, кафе і ресторани, та навіть житлові будинки.

Такі знаки підтримки підбадьорюють і піднімають бойовий дух. Можна сказати, що Вроцлав змінився відповідно до нових реалій. Це гостинне місто із гостинними людьми. Настільки, що в неділю на вулицях багато української мови, тому почуваєшся наче вдома. Де меню можна прочитати українською, де звучить «дякую». Насправді кожен робить те, що може, власними силами і з душею. Допомога є багатосторонньою – банківські санкції, гуманітарна, економічна та військова, проте основний вектор – це прийняття біженців та їх пристосування до нового життя.

Поляки готові приймати переселенців у власні домівки, на пошук житла не знадобиться багато часу. У волонтерських центрах можна побачити не лише українців та поляків, а також представників усіх національностей. Вони співпрацюють із пунктами прийняття біженців, українськими фундаціями, церковними громадами, організаціями, школами та університетами. Як зазначила одна польська сім’я, яку мені пощастило зустріти – «Війна торкнулась усіх нас, усі наші друзі залучені у волонтерській діяльності, адже це наш спосіб допомогти.»

До волонтерства долучаються і мої колеги-студенти та учасники програми Ерасмус+ з інших країн. Їх надихає боротьба українського народу, а саме наша хоробрість та самопожертва. Як і я, вони вірять в нашу перемогу. Війна в Україні є щоденною темою для обговорення на парах в університеті, де навіть здавалося б нейтральні студенти-міжнародники виражають свої думки та солідарність зі своїми українськими колегами. Вони цікавляться останніми подіями, відстежують останні новини та готові за необхідності надати свої підтримку. Ми стоїмо разом і долучаємось до інформаційного фронту.

Реакція Республіки Польща зрозуміла – це безпрецедентна підтримка та копцепт солідарності через історичне розуміння спільної російськоі загрози, що мала свій вплив на розвиток держави. Її масштаб настільки зріс, що це викликало здивування у самих поляків, а також згладило історичні протиріччя між нашими державами. Про Україну знають, Україну підтримують. Вроцлав – місто-побратим Львова, що ще раз підкреслює не лише історичні, але і культурні зв‘язки, які підтримують і прагнуть будувати і поглиблювати. Навіть далеко від дому ми з Вами і продовжуємо боротись до перемоги! Слава Україні!”