Особливості академічної мобільності студентів ЛНУ в часи війни – Вероніка Цьомко, Університет Ювяскюля (Фінляндія)
Фінська система освіти, культура, цінності та спосіб життя очима українського студента
Вероніка Цьомко – Факультет міжнародних відносин, Еразмус+, Університет Ювяскюля (Фінляндія)
Моя історія Erasmus+ почалася у країні, жителі якої неодноразово були номіновані найщасливішою нацією у світі. Саме тому я із захопленням чекала моменту, коли зможу відчути атмосферу фінської культури, системи освіти, цінностей та способу життя. Чи боялася я їхати на мобільність у країну, яка зараз активно працює над вступом у НАТО і має спільний кордон, розміром 679 км з державою-терористом? Ні, зовсім не боялася (боялися тільки мої батьки :)
Однак, з перших днів мобільності я зрозуміла наскільки свідомо фіни сприймають те, що відбувається в Україні, як вони поступово змінюють свою політику нейтралітету та прагнуть стати частиною НАТО. А головне – вони не бояться підтримувати Україну. Це допомагало нам, українцям, почуватися у безпеці. Це мотивувало говорити про війну в Україні. Я часто згадую цитату керівника служби безпеки університету: “Перебувати у Фінляндії – безпечно, оскільки університет підготував усі необхідні заходи у разі виникнення небезпеки. Фінський народ готовий до будь-якого розвитку подій і буде захищати свою державу та всіх, хто перебуває на їх території“.
Я живу і навчаюся у відносно невеликому місті у Центральній Фінляндії – Ювяскюля (Jyväskylä). Сьогодні можу з впевненістю сказати, що відразу закохалася у фінську природу, тому що осіння Фінляндія надихає та заспокоює, а узимку вона виглядає справді казково. З перших днів я відчула атмосферу спокійного темпу життя фінів та побачила красу їхніх маленьких кольорових та затишних будиночків.
Фіни – люди, які менше говорять та більше слухають, можливо саме тому вони мені дуже подобаються. На перший погляд вам може здатися, що вони замкнуті, але коли вивчаєш їх трохи краще – то розумієш, що це добрі душею люди, які завжди прийдуть на допомогу. І це не тільки слова. У них немає місця для підлості чи шахрайства. Відносини будуються на взаємодопомозі та довірі.
Для мене Фінляндія – це країна, де:
• тисячі озер та човнів;
• люди похилого віку надихають своїм активним життям;
• парковки призначені здебільшого для велосипедів, а не для автомобілів;
• сауна на кожному кроці, навіть посеред студентського містечка у вагончику;
• можна залишити свої речі без нагляду і вони нікуди не зникнуть;
• 6 годин денного світла.
На жаль, моя мобільність проходила під час війни в Україні, тому тут я зрозуміла наскільки сильно люблю Україну, як сильно мені болять наші біди та як сильно я прагну зробити свій внесок, щоб змінити нашу країну на краще. Саме у Фінляндії почала проявлятися моя активна громадська позиція. Саме тут я зрозуміла наскільки важливо для українців бути єдиними, особливо зараз і особливо за кордоном. Наша львівська спільнота студентів (нас тут всього 6) об’єдналася із студентами Києво-Могилянської академії і провела спільний захід на підтримку України. Ми намагалися донести іноземним студентам та фінам важливість підтримки України. Але я не можу не погодитися, що фіни намагаються підтримувати нас, незважаючи на те, що Фінляндію не оминає російська пропаганда. Ми неодноразово це бачили і розуміли наскільки важливо при кожній нагоді привертати увагу до нашої проблеми. Важко передати словами якою я була щасливою та здивованою, коли знайшла у міській бібліотеці Тампере ілюстровану книгу фінською мовою про війну в Україні, де детально описувався кожен день у хронологічному порядку. Мене дуже тішило, що фіни хочуть знати правду, що вони цікавляться цією темою і поширюють це поміж свого населення.
Навчатися тут нескладно, тому що студенти мають більше вільного часу, який можуть приділити собі, а головне – подорожам. Тому подорожі – це ще одна величезна частина мого Еразмусу. Ну і звичайно, Еразмус – це люди, точніше багато людей. Ви справді зустрінете велику кількість людей. Вони будуть різних національностей та культур, з різними темпераментами та цінностями. Але я вірю, що незважаючи на це, кожен може знайти собі хорошого друга. Мені пощастило, бо я зустріла багато неймовірних людей, які зробили свій внесок у моє життя і яких я пам’ятатиму завжди.
У Фінляндії Ви можете вибрати у якому форматі ви хочете вивчати той чи інший предмет. Ви можете відвідувати лекції або вчити його самостійно, читаючи відповідну літературу та використовуючи вказівки викладача. Дуже цікаво те, що Ви самі формуєте свій розклад навчання. Тут можна експериментувати. Я наприклад спробувала вчити французьку разом з фінським студентами, де викладач часто використовував фінські матеріали. Це було цікаво і весело як для них, так і для мене.
Крім того, фіни приділяють багато уваги “well-being”, тому якщо у Вас починається депресія, то фіни теж Вам неодмінно допоможуть. Тут викладачі напишуть вам величезний feedback на ваше відносно невелике есе. Як би це дивно не звучало, але мені дуже подобаються фінські діти, а саме модель виховання, яку фіни використовують. Я жила біля школи, тому багато за ними спостерігала. Цікаво те, що ні вчителі, ні батьки майже нічого їм не забороняють, але водночас там немає хаосу, а діти навпаки самостійні та ініціативні.
Я побачила, що тут усе працює на благо студентів. Наприклад, доступні ціни у студентських їдальнях, можливість вибрати меню, яке подобається Вам найбільше, комфортне студентське містечко, де можна використовувати спортивний зал, кімнати для навчання та вечірок із десятками настільних ігор, проекторами та телевізорами. Тут все працює швидко та злагоджено.
Звичайно, що фіни вміють розважатися та відпочивати. У їхній культурі є особлива подія для студентів – “sit-sit”, який варто відвідати хоча б раз. Там Ви будете співати пісні, грати ігри, але водночас дотримуватися строгих правил заходу. Тут я вперше побувала на хокейному матчі, який вважається національним видом спорту. Ну і звичайно, саме у Фінляндії я побачила Північне сяйво, яке заворожує своєю красою.
Я усвідомлюю, що Фінляндія навчила мене багато чого. Як не дивно, але вона навчила мене цінувати сонце, яке тут не так часто побачиш восени. В цілому Erasmus+ зробив величезний внесок у розвиток моєї особистості. Життя та навчання у Фінляндії розширили горизонт мого мислення, навчили цінувати кожен момент та не боятися долати труднощі. Я безумовно сумую за Україною і усвідомлюю, що повернуся в ту саму країну, але точно не тою самою людиною.
Звичайно, що непотрібно ідеалізувати, тому що не обійшлося без падінь, іноді навіть дуже болісних. Часто Erasmus перевіряє тебе на міцність і дає Вам труднощі, які Ви повинні вирішувати самостійно і швидко. Але я вважаю, що саме під час цього процесу “злету і падінь” ми здобуваємо безцінний досвід і саме це ділить наше життя на “до” та “після”. І я вірю, що моє “після” буде значно кращим.
