Враження про перебування за програмою обміну в Альбертському університеті (Канада)
Дуже позитивний і натхненний відгук від нашої магістрантки з факультету міжнародних відносин Анастасії Реутенко, яка цей семестр перебуває в далекому Едмонтоні (Канада) в рамках програми обміну між ЛНУ ім. Франка та Альбертським університетом:
“Перша і єдина порада, яку ви від мене почуєте: «Їдьте!». Цим можна було б і підсумувати усюмою розповідь про перебування в Канаді, але, зрештою, науковець, який, як виявилося, в мені все ж таки живе, наполегливо просить обґрунтувати цю пораду.
Почну з простого: Канада – це натхнення. Натхнення в усьому: від краси навколо до виру подій, в які тебе затягує з першої хвилини перебування тут. Спочатку мені здавалося, що 3 місяці – надзвичайно малий термін і я навіть не встигну звикнути до нової країни. Реальність виявилася набагато приємнішою, адже майже одразу тут маєш змогу відчути себе трошки канадцем і зрозуміти усю красу мультикультурності: не важливо, звідки ти, як виглядаєш, яку релігію сповідуєш, приїхав в Канаду на пару днів, на 3 місяці чи назавжди – ти відчуваєш себе на своєму місці і час від часу повертаєшся до думки, що цей світ був би значно приємнішим, якби таких «Канад» уньому було трохи більше.
А далі події відбуваються з шаленою швидкістю! Всього за 3 місяці ми встигли побачити прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо під час його виступу в Едмонтоні у перший день виборчої кампанії, відчути себе справжніми активістами впродовж мітингу за клімат за участі Грети Тунберг, потиснути руку 5-му Президенту України Петру Порошенку і послухати його погляди на сучасні геополітичні виклики, які стоять перед нашою державою. Думаєте, це і так багато подій на одну-єдину осінь? Насправді це тільки початок, адже завдяки Канадському інституту українських студій ми встигли взяти участь в організації двох конференцій, під час яких познайомилися не тільки з цікавими науковцями з різних країн світу, а й зі значною частиною української діаспори в Альберті, надихаючись історіями з життя цих неймовірних людей.
Власне метою нашого перебування в Едмонтоні було проведення досліджень з обраних нами тем та написання дипломних робіт. І тут для цього створені усі умови: шикарні бібліотеки, доступ до баз даних, які включають в себе останні наукові публікації, можливість користуватися сучасним обладнанням, власний кабінет у Канадському інституті українських студій тощо. Це все сприяє зануренню у дослідження і, в моєму випадку, розумінню того, наскільки цікавою насправді є робота науковця. І коли думаєш, що все, захопливіше вже не буде, до тебе раптом звертається Наукове товариство імені Тараса Шевченка з проханням провести доповідь на тему популізму! Власне, сучасні популістські рухи в США та Канаді і є предметом дослідження моєї магістерської роботи і, чесно кажучи, успішне проведення цього дослідження стало можливим саме завдяки Альбертському університету і тим можливостям, які тут переді мною відкрилися.
Я хочу щиро подякувати усім людям, які зустрілися мені цієї осені у Країні Кленового Листа. Кожен з вас по-своєму особливий і надихаючий і я бажаю вам продовжувати розвиватися у обраних вами напрямках. Неймовірно вдячна Канадському інституту українських студій за можливість поринути у канадську казку і привезти її з собою в Україну.
А наостанок нагадаю, що Канада, яку ми знаємо, є надзвичайно молодою країною, але за порівняно невеликий час стала однією з найбільших потуг світу. Тож висновок з цього прикладу простий: хто б що не говорив, цілком можливо бути молодим, амбіційним і успішним, постійно розвиватися і надихати. Пам’ятаймо це!”