Особливості академічної мобільності студентів факультету в часи війни – Наталія Диянчук, Талліннський університет (Естонія)

Наталія Диянчук – Факультет міжнародних відносин, ОП “Міжнародні відносини”, Талліннський університет (Естонія)

Tere tulemast! Що ви уявляєте, коли вас запитують про Естонію? Зазвичай, на думку спадає маленька, навіть непоказна країна, з постійним холодом, дощами та снігом, значення якої часто може губитися поряд із її сусідками, з якими вона ділить Балтійське узбережжя. Відверто кажучи, поки я тут не побувала, моє уявлення про неї було приблизно таким же. Але, потрапивши сюди, моя думка (про все, окрім погоди) швидко змінилась.

Дійсно, талліннська погода нас не пожаліла і зустріла з морозом та пронизливим холодом. Але, як то кажуть, немає поганої погоди, є невірно підібраний одяг. На щастя, це не було вирішальним фактором, що сильно повпливав на якість проведення нашого часу тут.

Варто почати із самого Талліннського університету та того, що він пропонує студентам. Нас надзвичайно здивував теплий прийом та пояснення усіх деталей, що стосуватимуться проживання у Таллінні: від особливостей навчального процесу до розуміння менталітету замкнутих та, на перший погляд, похмурих естонців. Сам університет є новим, його офіційне відкриття відбулося у 2005 році. Він пропонує чудове забезпечення усіма необхідними технологіями, ефективне, цікаве та доступне викладання предметів, високий професіоналізм викладачів, ефективну комунікацію зі студентами, заохочення дебатів та розвитку критичного мислення. Завдяки усім цим факторам та можливостям, досвід навчання тут був дійсно насиченим та незабутнім (особливо, завдяки парам, що тривають зазвичай 3,5 години), тому у якості викладання не може бути й сумнівів.

Іншою, не менш важливою річчю є саме місто. Хоч на початку усе здавалося безлюдним та похмурим (знову ж таки через погоду), навесні, разом із квітами та деревами, розцвіло і місто. Надзвичайні парки з буйною та щедрою зеленню, фонтани, Старе Місто у середньовічному стилі та звісно незрівнянно красиві пляжі із незабутніми заходами сонця – красу усього цього неможливо зрівняти ні з чим іншим. Дні з кожним днем стають все довшими, і бажання відкривати для себе тут щось нове стає все більшим. Як сказала наша координаторка з академічної мобільності в Талліннському університеті – після повернення додому люди починають сумувати за спокоєм Таллінна. І я впевнена, що буду сумувати за ним, адже місто є надзвичайно тихим, комфортним та, перш за все, безпечним, а, побувши тут навіть кілька тижнів, можна з легкістю закохатися в нього і вже не захотіти покидати його)

Та все ж, варто зазначити, що все вище перелічене це лише невеличка частина вражень, що залишилися після 5 місяців обміну. Головна частина – це люди. Неможливо передати словами те, що насправді дав мені цей обмін. Звісно, це шанс на нові знайомства, вихід зі своєї зони комфорту, спроби зробити щось, на що вдома у тебе не було б сміливості, на просування своїх наукових амбіцій чи карʼєри і цей список можна продовжувати. Але найважливіше – це друзі. Люди з усіх куточків світу які, на перший погляд абсолютно різні, але насправді настільки схожі, стають невідʼємною частиною твого життя, і це так дивно, але водночас і захопливо. Ви починаєте робити разом усе – від приготування вечері до поїздки в іншу країну і стаєте свого роду сімʼєю. Моя подруга із Франції сказала, що початковою метою заснування проекту Еразмус було «making European babies». Звісно, ми вже не дізнаємося чи правда це, чи ні, але як на мене, кожен сам може визначити з якою ж він метою подається на Еразмус. Тут я зробила для себе висновок: для мене метою Еразмусу стало проживання молодості, яку ти ніколи не забудеш та пошук друзів, які залишаться з тобою, незважаючи відстань, погляди чи національність.

Я надзвичайно вдячна за можливість взяти участь в цьому обміні, адже саме завдяки цьому я отримала досвід, знання та, найголовніше, надзвичайних людей, які й зробили це період не забутнім.