Математичні основи інформаційних технологій

Тип: Нормативний

Кафедра: міжнародних відносин і дипломатичної служби

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
13Контрольна робота
25Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
132доцент Вовк Р. В.

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
132доцент Вовк Р. В.
232

Опис курсу

Навчальна дисципліна “Математичні основи інформаційних технологій” є базовою в циклі фундаментальних дисциплін освітньо-професійної програми підготовки фахівців з вищою освітою освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом 291 “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії” (спеціалізація “Міжнародна інформація”).
Метою курсу є формування математичного світогляду в міжнародників-аналітиків та оволодіння інструментарієм для оцінки та прогнозування соціально-політичних процесів у системі міжнародних відносин.
Завдання дисципліни полягає в ознайомленні студентів із основними поняттями теорії множин, математичної логіки, матричного, диференціального та інтегрального числення, теорії графів, теорії ймовірності і математичної статистики.
В результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати: основні поняття лінійної алгебри, математичного аналізу, диференціального та інтегрального числення, теорії графів та математичної логіки.
вміти: розв’язувати лінійні алгебраїчні рівняння, системи лінійних рівнянь, досліджувати функції, обчислювати площі та об’єми геометричних фігур, формулювати та розв’язувати задачі із застосуванням теорії графів, формалізувати соціальні, економічні та політичні процеси, формулювати задачі щодо аналізу ситуацій та прийняття рішень і розв’язувати їх із застосуванням математичних методів.

Рекомендована література

1. Axelrod R. Effective Choice in the Prisoners’ Dilemma. // Journal of Conflict Resolution, 24. 1980. 3-25.
2. Brams S.J. Rational Politics. Decisions. Games, and Strategy. – Washington DC: CQ Press, 1985. – p.141.
3. Бабенко В.В., Зіневич А.Г.. Кічура С.М., Тріщ Б.М., Цаповська Ж.Я. Збірник задач з вищої математики – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. 2005 – 256с.
4. Барковський В.В.. Барковська Н.В. Вища математика для економістів. – Київ: ЦУЛ, 2002 – 400с.
5. Беклемишев О.В. Курс аналитической геометрии і линейной алгебри -М.: Высш. шк., 1971.
6. Берж К. Теория графов и ее применения . – М. 1962. – 320 с.
7. Валеев К.Г., Джалладова І.А. Вища математика. – К.: Видавництво КНЕУ, 2001.
8. Гантмахер Ф.Р. Теория матриц. – М.: Физматгиз, 1960.
9. Данко П.Е., Попов А.Г., КожевниковаТ.Я. Высшая математика в упражнениях и задачах. В 2-х ч. – М.: Высшая школа, 1988. – 415 с.
10. Демидович Б.П. Сборник задач и упражнений по математическому аналізу. – М.: Физматгиз, 1962.
11. Зимина О.В., Кириллов А.И., Сальников Т.А. Высшая математика. – М.: Физматлит, 2005. – 368 с.
12. Зорич В.А. Математический анализ. В 2-х ч. М.:МЦНМО, 2002. 794 с.
13. Ильин В.А., Позняк Э.Г. Линейная алгебра. – М: Наука, 1999. – 296 с.
14. Карташов А.П., Рождественский Б.Л. Обыкновенные дифференциальные уравнения и основы вариационного исчисления. М.: Наука, 1980. – 288 с.
15. Кормен Т., Лайзерсон Ч., Ривест Р. Алгоритмы: построение и анализ, – М.:МЦНМО, 1999.
16. Кострикин А.И., Манин Ю.И. Линейная алгебра и геометрия. – М.:Наука. 1994. – 309 с.
17. Кремер Н.Ш., Путко Б.А., Тришин И.М., Фридман М.Н. Висшая математика для економистов – М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.
18. Кристофидес Н. Теория графов. – М. 1978. – 432 с.
19. Крушевский А.В. Теория игр. – Київ, “Вища школа”, 1977. – 216 c.
20. Кудрявцев В.А., Демидович Б.П. Краткий курс высшей математики., – М.: Физматгиз, 1978.
21. Курош А.Г. Курс высшей алгебры. – М.: Наука, 1971.
22. Лапа В.Т. Математические основы кібернетики, – К.-Вища школа, 1974.
23. Минорский В.П. Сборник задач по высшей математике. – М.: Наука, 1971.
24. Мулен Э. Кооперативное принятие решений: Аксиомы и модели. – М. 1991. – 464 с.
25. Мулен Э. Теория игр. – М. Мир, 1985. – 200 с.
26. Нейман Дж., Моргенштерн О. Теория игр и экономическое поведение. – Москва: “Наука”, 1970. – 708 с.
27. Овчинников П.П. Вища математика. У 2-х ч.– К.: Техніка, 2000.
28. Оре О. Теория графов – М. 1980. – 336 с.
29. Павловский Ю.Н. Имитационные системы и моделирование. Серия “Математика и кибернетика”. №6. – М.: Знание, – 1990.
30. Петросян Л., Зенкевич Н., Семина Е. Теория игр – М. 1998. – 302 с.
31. Пискунов Н.С. Дифференциальное и интегральное исчисление. – М.: Физматгиз, 1962.
32. Пупков К.А. Основы кибернетики. Математичнские основы кибернетики, – М.: Высшая школа, 1974.
33. Робертс Ф. Дискретные математические модели с прило¬же¬ниями к социальным, биологическим и экономическим задачам. – М.: Наука, 1986. – 496 c.
34. Самарский А.Л., Гумин А.В. Численные методы, – М.: Наука, 1989.
35. Советов Б.Я., Яковлев С.А. Моделирование систем. – М., 2001. – 343 c.
36. Татт У. Теория графов. – М. 1988. – 423 с.
37. Тевяшев А.Д., Литвин О.Г. Вища математика у прикладах та задачах. Ч1. Лінійна алгебра і аналітична геомерія. 2-е вид. доп. і доопр. – К. Кондор. 2006 – 588с.
38. Тріщ Б.М. Аналітична геометрія і лінійна алгебра – М.: Физматгиз, 1961.
39. Хейс Д. Причинный анализ в статистических исследованиях. – М., 1983.

Допоміжна

1. Пупков К.А. Основы кибернетики. Математичнские основы кибернетики, – М.: Высшая школа, 1974.
2. Самарский А.Л., Гумин А.В. Численные методы, – М.: Наука, 1989.
3. Данко П.Е., Попов А.Г., КожевниковаТ.Я. Высшая математика в упражнениях и задачах. В 2-х ч. – М.: Высшая школа, 1988. – 415 с.
4. Зимина О.В., Кириллов А.И., Сальников Т.А. Высшая математика. – М.: Физматлит, 2005. – 368 с.
5. Зорич В.А. Математический анализ. В 2-х ч. М.:МЦНМО, 2002. 794 с.
6. Ильин В.А., Позняк Э.Г. Линейная алгебра. – М: Наука, 1999. – 296 с.
7. Кострикин А.И., Манин Ю.И. Линейная алгебра и геометрия. – М.:Наука. 1994. – 309 с.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму