Цифрова дипломатія України: синергія реального і віртуального
24 листопада 2023 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка під патронатом Міністерства закордонних справ України та Міністерства цифрової трансформації України відбулась міжнародна наукова конференція “ЦИФРОВА ДИПЛОМАТІЯ УКРАЇНИ: СИНЕРГІЯ РЕАЛЬНОГО І ВІРТУАЛЬНОГО”. Організаторами конференції виступили факультет міжнародних відносин, кафедра міжнародних комунікацій та цифрової дипломатії і Лабораторія цифрової дипломатії, що діє при факультеті.
Основною метою конференції було створення дискусійного майданчика, який би забезпечив обговорення новітніх трендів сучасної дипломатії: впровадження цифрових технологій та інструментів штучного інтелекту у дипломатичну практику, використання кіберпростору для здійснення дипломатичних комунікацій та реалізації зовнішньополітичних завдань. Надшвидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, поширення та доступність різноманітних цифрових платформ обміну та розповсюдження інформаційних повідомлень створюють надзвичайні можливості для інтенсифікації та підвищення ефективності дипломатичних зносин. Разом із тим, ці ж технологічні інновації по-новому ставлять питання деструктивних пропагандистських кампаній глобального масштабу, інформаційної дестабілізації країн, контролю за свідомістю та світосприйняттям цілих народів.
Конференція дозволила зустрітись представникам вищих органів влади України, які відповідальні за формування стратегій цифровізації зовнішньої політики України, дипломатам, які на практиці використовують сучасні цифрові інструменти у своїй повсякденній дипломатичній роботі, та представникам академічного середовища, які досліджують процеси цифровізації міжнародних відносин і навчають майбутніх дипломатів та фахівців з міжнародних відносин.
Відкриваючи конференцію Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник наголосив на актуальності питань, які піднімає конференція і підтвердив, що університет і академічна спільнота орієнтовані на впровадження цифрових інновацій та рішень у наукову та освітню діяльність. Львівський університет активно співпрацює з провідними університетами Європи та світу, виконуючи важливу роль в просуванні українських інтересів за кордоном через міжнародну академічну співпрацю, зокрема в рамках роботи Альянсу європейських університетів.
У віртуальному форматі конференцію привітав Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, який представив бачення стратегічних напрямків розвитку України в контексті впровадження цифрових технологій у життя суспільства: «Перше – це технологічна війна за розвиток інновацій. Другий пріоритет – трансформація освіти, яка матиме вплив на розвиток держави. Наступний крок – продовжувати будувати найзручнішу державу у світі, знищувати бюрократію, запускати нові електронні послуги та цифровізувати консульські послуги. Цифровізація, віртуальна реальність та штучний інтелект – це тренди, які будуть актуальні у світі в найближчі роки. А відтак, технологічне майбутнє створюється вже сьогодні».
Декан факультету міжнародних відносин у вітальному слові професор Маркіян Мальський наголосив: «Сьогодні вкрай важливою є співпраця між академічною спільнотою і дипломатичною службою, що перегукується із темою нашої конференції. Синергія дипломатії і науки – це те, що принесе конкретний результат українській дипломатичній службі, яка сьогодні на міжнародній арені виконує одні із найважливіших функцій із захисту нашої держави – виступає із потужними дипломатичними ініціативами світового рівня, які, я переконаний, будуть покладені в основу формування нового світового порядку».
Від імені Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби засвідчив повагу і привітав учасників конференції Заступник Міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Антон Демьохін. Одночасно пан Демьохін ґрунтовно представив погляд зовнішньополітичного відомства України на роль та значення цифрових технологій у сучасній дипломатичній і міжнароднополітичній діяльності. Кіберпростір став п’ятим доменом міжнародної взаємодії (поряд із сушею, морем повітрям, космосом) – він розширює можливості та формати співпраці міжнародних акторів і одночасно створює нові, часто непередбачувані, загрози. Технологій (цифрові, комунікативні, комп’ютерні) стають невід’ємною частиною дипломатії і одночасної трансформують саму дипломатію, а отже вимагають і змін у підходах до здійснення дипломатичної роботи. Цифровізація– це один з головних напрямів діяльності Міністерства закордонних справ, що повинно призвести до різкого зростання потенціалу нашого зовнішньополітичного відомства.
Іншим важливими завдання Міністерства є підвищення кіберстійкості нашої держави в умовах війни та формування та перехід до цифрової економіки.
Швидкими темпами йде цифровізація консульських послуг, що розглядається як пріоритетний напрямок роботи Міністерства. Цілями є полегшення і спрощення доступу до консульських послуг для звичайних громадян України, які опинилися за кордоном, зокрема відбувається оптимізація та збільшення захищеності електронної черги для прийому у консульських установах, розширюється перелік консульських послуг, які доступні в дистанційному форматі, полегшується спілкування українських громадян з консульськими представниками України за кордоном, забезпечується і розвивається узгодженість роботи різноманітних державних реєстрів.
Підтвердила і підкреслила важливість цього напряму роботи, а також більш детально описала завдання та цілі цифровізації консульської діяльності Світлана Крисá, Заступниця директора Департаменту консульської служби МЗС України. Особливої важливості це набуває в умовах, коли від 4 до 10 мільйонів українських громадян опинилися за кордоном в наслідок війни, яку провадить Росія проти України.
У свою чергу Заступник міністра закордонних справ Республіки Польща (2015-2017 рр.), Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні (2001-2005 рр.) Марек Зьолковскі поділився польським досвідом впровадження новітніх інформаційних, комунікаційних та цифрових технологій у дипломатичну практику.
Концепцію кібердипломатії та її місце у сучасних дипломатичних відносинах представив більш детально Радник Міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Андрій Заблоцький. Було підкреслено, що Україна є однією з держав-інноваторів, яка розробляє на державному рівні стратегії кібердипломатії та впроваджує на практиці ініціативи щодо використання кіберпростору – п’ятого домену, де розгортаються взаємодії акторів міжнародних відносин – для захисту і просування зовнішньополітичних інтересів України.
Окрему частину конференції було присвячено виступам українських дипломатів за кордоном. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Литовській Республіці Петро Бешта; Надзвичайний і Повноважний Посол України в Турецькій Республіці Василь Боднар; Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Данія Михайло Видойник; Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Зварич; Тимчасовий повірений у справах України в Федеративній Демократичній Республіці Ефіопія Олександр Зуб; Генеральний консул України в Стамбулі Роман Недільський; Генеральний консул України у Вроцлаві Юрій Токар поділилися досвідом практичного використання цифрових платформ та інструментів у повсякденній роботі дипломатів та дипломатичних представників за кордоном. Новітні технології відкривають надзвичайно широкий спектр можливостей для «практичної» дипломатії особливо у теперішніх пост-ковідних та воєнних умовах. Соціальні медіа створюють широкі можливості по мобілізації громадської думки у дружніх країнах та розгортання та координації фандрайзингової діяльності на користь України. Відбувається активізація співпраці з технологічними гігантами, з бізнес-елітами, з українськими громадами/діаспорами. Створюються онлайн платформи для роботи з українськими біженцями, що змушені були залишити Україну через російську агресію. Також дипломати загострили увагу на загрозах та викликах сучасного цифровізованого суспільства: небезпеці дезінформаційних та деструктивних пропагандистських кампаній, знижені «традиційної» соціальної активності через активне використання мережних платформ, викрадені даних (в тім числі особистих) тощо.
Представник Міністерства закордонних справ України у Львові Андрій Грушко розповів про особливості використання та виклики цифровізації в контексті координації зовнішньополітичної та міжнародної діяльності у нашому регіоні.
Значну увагу учасники конференції приділили науково-практичним проблемам впровадження цифрових технологій у міжнародних відносинах та дипломатичній службі. У своїй доповіді проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Львівського національного університету імені Івана Франка Віталій Кухарський розказав про участь університету у міжнародних програмах з розвитку інформаційних технологій та їх втілення в освітній сфері, співпрацю із міжнародними ІТ-корпораціями, про використання в університеті сучасних інформаційних технологій для забезпечення навчальної діяльності та внутрішнього документообігу. Віталій Михайлович розповів про кіберзагрози, з якими зіткнулася інформаційна система університету, та механізми їх подолання і запобігання.
Свої доповіді представили Голова Оксфордської дослідницької групи цифрової дипломатії, Корнеліу Бйола доктор; професор Центру проблем лідерства і політики в області комунікацій, Університет Південної Каліфорнії (США) Ніколас Дж. Калл; старший лектор кафедри комунікативних студій Університету Бен Гуріона (Ізраїль), доктор Ілан Манор; науковці й викладачі Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ін. вишів України.
На запрошення Лабораторії усі три зарубіжні доповідачі та співзасновники наукової школи досліджень цифрової дипломатії представили новітні методологічні підходи до аналізу цифрової дипломатії, підсвітивши відповідно специфічні аспекти цього феномену:
зокрема, професор Корнеліу Бйола – з точки зору теорії сигналів, розуміння та коректна інтерпретація яких дозволяє суб’єктам ЦД краще детермінувати, пріоритезувати наміри своїх партнерів, союзників чи противників та відповідно швидко та ефективно реагувати на них, особливо в умовах кризового менеджменту, а також у рамках методологічного підходу візуалізації стратегічних наративів (narrative mapping), який дозволяє вибудовувати тактику цифрової дипломатії на основі так званих data driven моделях що включають збирання інформації від аудиторій, її накопичення, аналіз, прийняття рішень на основі результатів аналізу, взаємодія з аудиторією, очікування реакції, мобілізації дій після чого йде повторне збирання інформації;
професор Ніколас Дж. Калл – з позиції репутаційної безпеки, яку він розглядає як важливий елемент сучасної цифрової дипломатії, ба загалом системи національної та глобальної систем безпеки, особливо в умовах криз та конфліктів, які формують нові виклики для інституту репутації держави на міжнародній арені та вимагають нових, у тому числі цифрових підходів до «репутаційної дипломатії», виокремивши кейс України для унаочнення важливості цього аспекту;
професор Ілан Манор – з точки зору стратегічних комунікацій та зв’язків із (глобальною) громадськістю, які спонукають міжнародних акторів до використання цифрової дипломатії як інструменту комунікації та управління змінами на міжнародній арені не лише між державами, їхніми відомствами, а й між іншими акторами міжнародної системи: міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, транснаціональними корпораціями, лідерами думок (інфлюенсерами, блогерами) і тп. Відзначивши актуальні цифрові ініціативи української дипломатії, зокрема створення та використання цифрових комунікаційних та фандрейзингових платформ (United24) із залученням відомих міжнародних інфлюенсерів та представників креативних індустрій, І. Манор вказав на ефективні кроки цифрової дипломатії України у цьому напрямку.
Лабораторія цифрової дипломатія планує й надалі залучати вище названих та інших провідних зарубіжних вчених до своїх наукових та педагогічних заходів, зокрема у рамках освітніх проектів Кафедри міжнародних комунікацій та цифрової дипломатії у цій сфері.
Велике зацікавлення викликала конференція у студентів факультету міжнародних відносин, багато з яких опублікували тези своїх допровідей у Збірнику матеріалів конференції.
Конференція започаткувала у Львівському університеті та в Україні широке і мультиформатне обговоренню гострих і неоднозначних проблем впровадження ультрасучасних цифрових технологій у дипломатичну практику, використання штучного інтелекту в сфері прийняття та реалізації зовнішньополітичних рішень, творення нових цифрових та кібернетичних просторів дипломатичної та міжнароднополітичної діяльності У Львівському університеті та Україні. За словами Заступника Міністра закордонних справ Антона Демьохіна Україна сьогодні є трендсеттером в галузі нових підходів у дипломатії, і ми маємо зберігати цей імпульс і максимально використовувати на користь нашої держави потенціал сучасних технологій.
