Лекція Себастіана Шефера “Дилема синхронності 2.0 (Інституційні та інші виклики розширення ЄС: український контекст)”
За підтримки Кафедри міжнародних комунікацій та цифрової дипломатії, Kooperationsbüro Lemberg – Австрійське бюро кооперації у Львові, Institut für den Donauraum und Mitteleuropa (IDM) 18 квітня 2024 року на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася відкрита лекція англійською мовою директора Віденського інституту вивчення проблем Дунайського регіону та Центральної Європи (IDM) Себастіана Шефера на тему “Дилема синхронності 2.0 (Інституційні та інші виклики розширення ЄС: український контекст)”.
Організаторами заходу виступили Лабораторія цифрової дипломатії та Кафедра міжнародних комунікацій та цифрової дипломатії, співорганізатором – Австрійське бюро кооперації та Представництво ОЕАД у Львові.
У свої доповіді Себастіан Шефер охарактеризував структурні, інституційні, політичні та соціально-економічні особливості процесу розширення Європейського Союзу, наголосивши на сучасних викликах, спричинених як гострою необхідністю внутрішнього реформування ЄС, так і низкою зовнішніх чинників, зокрема повномасштабною агресією рф проти України. Детально з наведенням конкретних статистичних даних було представлено нормативні та інституційні засади розвитку та функціонування ЄС, зокрема у контексті його розширення. Наголошено на нових величезних викликах для (гео)політичної європейської спільноти в умовах повномасштабної агресії рф проти України, антисистемних дій окремих лідерів держав (Угорщина, Словаччина) та дискусій щодо ролі та місця ЄС у сучасній архітектурі глобальної безпеки. Особливу увагу доповідач приділив порівняльному аналізу переговорних процесів щодо приєднання до ЄС різних європейських держав, окресливши перспективи інтеграції України до цього об’єднання.
Відповідаючи на запитання учасників, пан Шефер відзначив важливість проактивної позиції ЄС у питаннях розширення, необхідність вдосконалення існуючих інституційних та нормативних механізмів, у тому числі приведення у відповідність до цих викликів законодавства України, щоб зрештою подолати новітню дилему синхронності – різношвидкісну інтеграцію та нерівномірний розвиток європейських країн в умовах наростання глобальних безпекових проблем.
