Консульство Естонської Республіки у Львові, 1920-1939 рр.
Польща стала однією з перших держав, які визнали незалежну Естонську Республіку. Це відбулось 31 грудня 1920 р. У міжвоєнний період двосторонні польсько-естонські відносини були надзвичайно жвавими, а співпраця в галузі економіки, культури та оборони – тісною та плідною.
Наприкінці 1920-х рр. Естонський Уряд ухвалив рішення відкрити Почесне консульство Естонської Республіки у Львові. На посаду Почесного консула був призначений львівський газовий бізнесмен, директор Міського газового заводу Казимир Жардецький (Kazimierz Zardecki). Він мав великий авторитет у професійному оточенні, був віце-президентом Польського союзу працівників газо- та водопостачання, членом редакційної колегії щомісячного видання “Газ і вода” – друкованого органу Польського союзу працівників газо- та водопостачання, Господарчого союзу газових заводів і водогінних станцій Польщі і Польського комітету санітарно-гігієнічних служб міста, який видавали у Кракові.
Копія консульської екзекватури для Почесного консула Естонської Республіки у Львові Казимира Жардецького. 1930 р.
24 січня 1930 р. К. Жардецький отримав патент Почесного консула Естонії. Щоб взяти участь в офіційному прийнятті Президента Естонської Республіки під час призначеного на 8 лютого візиту до Варшави, процес видачі консульської екзекватури пришвидшили, і вже 6 лютого 1930 р. К. Жардецький її отримав. Консульський округ охоплював територію Львівського, Волинського, Тернопільського і Станіславівського воєводств.
Почесне консульство Естонії у Львові з 1930 по 1935 р. було розташоване на вул. Газовій, 28, де розміщувався Міський газовий завод. У 1935-1939 рр. – за адресою вул. Рацлавіцька, 3 (тепер вул. У. Самчука) за домашньою адресою консула.
У вересні 1939 р. у зв’язку з початком Другої світової війни консульство припинило свою діяльність.