Почесне Консульство Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії у Львові
У лютому 1905 р., зважаючи на розвиток торговельно-економічних відносин і присутність значної кількості британських підданих в Галичині, Уряд Великої Британії через свого Посла сера Френсіса Планкетта повідомив офіційний Відень про намір відкрити у Львові віце-консульство, яке б підпорядковувалось Генеральному консульству у Відні. Британським віце-консулом у Львові мав стати професор Львівської політехніки та Львівської торговельної академії Роман Залозецький. 15 лютого 1905 р. на його ім’я Генеральний консул Великої Британії у Відні Пауль фон Шеллер виписав консульський патент. Проте отримання екзекватури наштовхнулося на несподівану перепону, якою стала саме його посада професора Львівської торговельної академії, що вважалась посадою державного службовця. А згідно з Декретом Придворної Канцелярії 1832 р. державним службовцям заборонялось вступати на службу до іноземних консульств. Ще однією перешкодою було те, що проф. Р. Залозецький мав звання офіцера інженерних військ Ландверу.
Роман Олександр Залозецький – Почесний віце-консул Великої Британії у 1905-1914? рр.
Однак у цьому випадку йшлося не про звичайного державного чиновника, а про відомого науковця, автора багатьох наукових праць і підручників, засновника і редактора професійного часопису “Нафта”, дійсного члена Наукового товариства ім. Шевченка, професора Львівської торговельної академії і Львівської політехніки, члена-кореспондента Технічного товариства у Санкт-Петербурзі й радника австрійського уряду. Водночас Р. Залозецький був тісно пов’язаний із нафтовою промисловістю в регіоні. Він представляв інтереси кількох британських та французьких нафтових компаній, що працювали в Галичині. Тому Посольство Британії у Відні виявило наполегливість і звернулось з проханням до Австрійського Уряду зробити виняток щодо проф. Р. Залозецького. Така тверда позиція британської дипломатії справила потрібне враження і у жовтні 1905 р. проф. Р. Залозецький (склавши офіцерське звання) був визнаний Почесним віце-консулом Великої Британії у Львові.
Джордж Скотт, британський консул у міжвоєнному Львові
Консульство розмістилося у будинку проф. Р. Залозецького – так звана “Villa Romana” – на вул. А. Полоцького, 39. Цей будинок, на жаль, не зберігся, а на його місці у 1950-х рр. була зведена новобудова (тепер вул. Генерала Чупринки, 55).
Після закінчення Першої світової війни і відновлення незалежної Польської Держави у Львові було знову відкрито Консульство Великої Британії. Детальних даних про діяльність консульства в той період віднайти не вдалося.
За деякими даними, британським консулом у Львові тоді був полковник Вайтхед (col. Whitehead). Приміщення консульства містилось у центрі міста на вул. Асника, 1 (тепер вул. Акад. Богомольця, 1) – в кутовому будинку, спорудженому 1906 р. у стилі історизму за проектом Яна Шульца (Jan Schulz).
Наступником полковника Вайтхеда був Тейлор Берті, а консульство було розташоване на вул. Г. Сенкевича, 9 (тепер вул. М. Вороного).
Останнім британським консулом у Львові став Джордж Скотт (George Scott), чий предок 1883 р. переселився до Галичини, щоб працювати у нафтовій промисловості в районі селища Ропєнька (тепер Підкарпатське воєводство, Польща). Сам Джордж Скотт народився приблизно 1890 р., був одружений з Ядвігою Павловською, яка походила зі старовинної, шляхетської родини. На початку Другої світової війни Дж. Скотт разом з іншими британськими дипломатичними працівниками був евакуйований до Британії. За деякими даними, консульство було розташоване на вул. Коральницькій, 8 (тепер вул. А. Волошина), за іншими даними – на вул. Коральницькій, 1.