Почесне Консульство Республіки Аргентини у Львові 1913 – 1916

Офіційні двосторонні відносини між Австро-Угорською Імперією і Рес­публікою Аргентина встановлено 27 жовтня 1870 р., коли в Буенос-Айресі було підписано Договір про дружбу, торгівлю і мореплавство. У 1872 р. відбувся обмін дипломатичними місіями.

Спочатку Уряд Аргентини планував відкрити у Львові віце-консульство й у липні 1911 р. запропонував при­значити на посаду його керівника відомого в Галичині промисловця і підприємця, від 1908 р. депутата Галиць­кого сейму Зиґмунта Леваковського, на ім’я якого був виписаний консульський патент та надісланий запит на отримання екзекватури. Застережень щодо відкриття консульської установи Аргентини у Львові влада Ав­стро-Угорщини не мала. Тим паче, що тоді у Львові вже функціонували консульські установи семи держав. Од­нак стурбована зростанням еміграції, зокрема з галиць­ких земель, Австро-Угорщина вирішила дотримуватись єдиної політичної лінії щодо відкриття консульств пів­денноамериканських держав – згоду на відкриття консульських установ надаватимуть тільки у випадку, коли призначені на консульські посади особи не пропагувати­муть еміграції.

Зиґмунт Леваковський

За інформацією Адміністрації намісника у Львові, З. Леваковський входив до дирекції Першого львівського транспортного товариства, яке мало дозвіл на здійснення туристичної діяльності, і таке посадове становище в контексті еміграційної політики Аргентини розглядалося не­ сумісним з можливістю обіймати також посаду аргентинського почесного віце-консула. Відтак клопотання про таке призначення не могло бути задоволене. Зважаючи на таку жорстку позицію Австро-Угорщини, Аргентина не напо­лягала на цьому призначенні й у травні 1913 р. відкликала консульський патент на З.Леваковського.

Портрет А.Кандіотто роботи А.Гуттеро

Однак вже 18 серпня 1913 р. аргентинський послан­ник у Відні Фернандо Перес повідомив Міністерство закордонних справ Австро-Угорщини про бажання Ар­гентини створити штатне консульство у Львові та призначити на посаду консула аргентинського підданого Альберто Марію Кандіотто – радника аргентинського консульства в Пунта-Аренас (Чилі), і скерував запит на отримання екзекватури на підставі консульського патен­ту від 2 серпня 1913 р. Цього разу жодних заперечень з боку Австро-Угорщини не було і 29 жовтня того ж року Імператор Франц Йосиф I погодився “наймилостивіше видати на консульський патент призначеного аргентинським консулом Львові Альбето М. Кандіотто найви­щу екзекватуру”.

Альберто Кандіотто (Кандіотті)

Консульські функції А. Кандіотто ви­конував протягом 1913-1915 рр. що, у зв’язку з початком Першої світової війни 1914 р., суттєво ускладнило його діяльність. Саме аргентинському консулу Російський Уряд довірив представляти інтереси Росії у Східній Галичині після початку війни. Коли російські війська 21 серпня 1914 р. (3 вересня за новим стилем) зайняли Львів, А. Кандіотто був уповноважений урядами Німеччи­ни та Австро-Угорщини захищати при­міщення німецького консульства та австрійські урядові й адміністративні будинки у Львові. Аргентинський кон­сул, а також Почесний консул Королівства Данія А. Захаревич та консульський агент Франції Е. Свєрчевський разом із делегатами від Ради міста і Ради жителів взяли участь у церемонії зустрічі російського штабу у львів­ській ратуші. За деякими даними аргентинський консул здійснював також гуманітарну діяльність в інтересах львів’ян.

Перша світова війна практично паралізувала емігра­цію з Австро-Угорщини, оскільки тепер берегів Амери­ки можна було досягти тільки на нейтральних суднах і з нейтральних портів. У таких умовах збереження кон­сульства нейтральної Аргентини у Львові втрачало сенс. 13 липня 1916 р. дипломатична місія Аргентини у Відні повідомила про рішення остаточно закрити аргентин­ське консульство у Львові і про те, що А. Кандіотто був переведений на посаду консула в Берліні.

Вул. Валова. Львів. Поч. XX ст.

У подальшому А. Кандіотто зробив блискучу дип­ломатичну (а згодом і громадсько-політичну) кар’єру. 1915-1924 працював консулом у Берліні; 1925-1929 – Ге­неральним консулом в Софії і Бейруті; 1930-1934 – Над­звичайним і Повноважним Посланником у Королівстві Югославія, а також 1935 – у Колумбії та Еквадорі. Зго­дом А. Кандіотто був призначений Послом у Колумбії (1939-1941), Японії (1941-1942), Мексиці (1942-1943).

Від 1946 р. – депутат аргентинського парламенту, пізніше обіймав посаду Посла Аргентини у Великій Британії.

Кам’яниця на Валовій, 11. Поч. XX ст.

Аргентинське консульство у Львові розташовувалось в центральній частині міста на вул. Валовій, 11.