Почесне Консульство Республіки Аргентини у Львові 1913 – 1916
Офіційні двосторонні відносини між Австро-Угорською Імперією і Республікою Аргентина встановлено 27 жовтня 1870 р., коли в Буенос-Айресі було підписано Договір про дружбу, торгівлю і мореплавство. У 1872 р. відбувся обмін дипломатичними місіями.
Спочатку Уряд Аргентини планував відкрити у Львові віце-консульство й у липні 1911 р. запропонував призначити на посаду його керівника відомого в Галичині промисловця і підприємця, від 1908 р. депутата Галицького сейму Зиґмунта Леваковського, на ім’я якого був виписаний консульський патент та надісланий запит на отримання екзекватури. Застережень щодо відкриття консульської установи Аргентини у Львові влада Австро-Угорщини не мала. Тим паче, що тоді у Львові вже функціонували консульські установи семи держав. Однак стурбована зростанням еміграції, зокрема з галицьких земель, Австро-Угорщина вирішила дотримуватись єдиної політичної лінії щодо відкриття консульств південноамериканських держав – згоду на відкриття консульських установ надаватимуть тільки у випадку, коли призначені на консульські посади особи не пропагуватимуть еміграції.
За інформацією Адміністрації намісника у Львові, З. Леваковський входив до дирекції Першого львівського транспортного товариства, яке мало дозвіл на здійснення туристичної діяльності, і таке посадове становище в контексті еміграційної політики Аргентини розглядалося не сумісним з можливістю обіймати також посаду аргентинського почесного віце-консула. Відтак клопотання про таке призначення не могло бути задоволене. Зважаючи на таку жорстку позицію Австро-Угорщини, Аргентина не наполягала на цьому призначенні й у травні 1913 р. відкликала консульський патент на З.Леваковського.
Однак вже 18 серпня 1913 р. аргентинський посланник у Відні Фернандо Перес повідомив Міністерство закордонних справ Австро-Угорщини про бажання Аргентини створити штатне консульство у Львові та призначити на посаду консула аргентинського підданого Альберто Марію Кандіотто – радника аргентинського консульства в Пунта-Аренас (Чилі), і скерував запит на отримання екзекватури на підставі консульського патенту від 2 серпня 1913 р. Цього разу жодних заперечень з боку Австро-Угорщини не було і 29 жовтня того ж року Імператор Франц Йосиф I погодився “наймилостивіше видати на консульський патент призначеного аргентинським консулом Львові Альбето М. Кандіотто найвищу екзекватуру”.
Консульські функції А. Кандіотто виконував протягом 1913-1915 рр. що, у зв’язку з початком Першої світової війни 1914 р., суттєво ускладнило його діяльність. Саме аргентинському консулу Російський Уряд довірив представляти інтереси Росії у Східній Галичині після початку війни. Коли російські війська 21 серпня 1914 р. (3 вересня за новим стилем) зайняли Львів, А. Кандіотто був уповноважений урядами Німеччини та Австро-Угорщини захищати приміщення німецького консульства та австрійські урядові й адміністративні будинки у Львові. Аргентинський консул, а також Почесний консул Королівства Данія А. Захаревич та консульський агент Франції Е. Свєрчевський разом із делегатами від Ради міста і Ради жителів взяли участь у церемонії зустрічі російського штабу у львівській ратуші. За деякими даними аргентинський консул здійснював також гуманітарну діяльність в інтересах львів’ян.
Перша світова війна практично паралізувала еміграцію з Австро-Угорщини, оскільки тепер берегів Америки можна було досягти тільки на нейтральних суднах і з нейтральних портів. У таких умовах збереження консульства нейтральної Аргентини у Львові втрачало сенс. 13 липня 1916 р. дипломатична місія Аргентини у Відні повідомила про рішення остаточно закрити аргентинське консульство у Львові і про те, що А. Кандіотто був переведений на посаду консула в Берліні.
У подальшому А. Кандіотто зробив блискучу дипломатичну (а згодом і громадсько-політичну) кар’єру. 1915-1924 працював консулом у Берліні; 1925-1929 – Генеральним консулом в Софії і Бейруті; 1930-1934 – Надзвичайним і Повноважним Посланником у Королівстві Югославія, а також 1935 – у Колумбії та Еквадорі. Згодом А. Кандіотто був призначений Послом у Колумбії (1939-1941), Японії (1941-1942), Мексиці (1942-1943).
Від 1946 р. – депутат аргентинського парламенту, пізніше обіймав посаду Посла Аргентини у Великій Британії.
Аргентинське консульство у Львові розташовувалось в центральній частині міста на вул. Валовій, 11.