Академічна мобільність студентів факультету міжнародних відносин – Юлія Брездень, Університет Масарика (Чехія)

Юлія Брездень – Факультет міжнародних відносин, ОП “Європейські студії”, Університет Масарика (Чехія)
Чесно кажучи, цей семестр став для мене зовсім іншим досвідом у порівнянні з першим Erasmus+ ще на бакалавраті. Зважаючи на те, що цього разу я їхала вже більш сформованою особистістю, цей фактор дуже сильно вплинув на все: від навчання до побуту. Найбільше, чого я навчилась за цей період: давати собі раду в чужій країні, організовувати подорожі, дозвілля, вирішувати побутові питання – все це робило мене впевненішою і незалежнішою.
Навчання в Університеті Масарика– це окрема історія. Воно мега структуроване, інтерактивне, продумане, хоча й насичене. Замість сухої теорії – робота в групах, створення подкастів, живі дискусії з експертами. Кожна пара мотивувала вчитись, шукати нове, прагнути більшого. Іспити не стали стресом – вони пройшли буквально «на одному подиху», бо вся атмосфера підтримки — як з боку викладачів, так і студентів — справді надихала. Особливо приємно було почути щирі побажання від викладачів на завершення семестру. І це було не про формальність, а про щирість і людяність.
Ще однією родзинкою стали вечори культур. Їх було стільки, що іноді навіть поєднували дві-три країни в один вечір. Кожна презентувала свою культуру, кухню, музику. І ми, українці, теж готували свій вечір – і навіть виграли приз! Це був момент гордості, радості і глибокого внутрішнього спокою — коли розумієш, що твоя ідентичність звучить у світі гідно, і це справді надихає.
Окрім навчання, було чимало студентських вечірок, зустрічей, ініціатив від ESN MUNI Brno. Ми мали своїх Buddy менторів, які завжди були готові підтримати. Це справді допомогло швидко адаптуватися, особливо в перші тижні.
Подорожі стали ще одним способом пізнати себе і світ. Особливо пам’ятні зустрічі з друзями з минулого Erasmus та загалом рідного ЛНУ – у Лунді, Таллінні, Ополе, Будапешті. Мега цінними були також для мене поїздки в міста Чехії: Прага, Чеський Крумлов, Оломоуц. Саме такі моменти надають сенсу фразі “відкритий Європейський простір для студентів”. Це те, що надихає жити в творити.
Також я знайшла нових друзів з України – не тільки в університеті, а й серед діаспори українців в Брно. Це відчуття єдності, підтримки й розуміння, яке дуже важко передати словами. І навіть серед чеських студентів і викладачів часто відчувалась щира підтримка України.
Чехія стала для мене третім домом. І як це часто буває з місцями, які полюбив серцем — повертатися важко. Але я знаю точно: людина, яка приїхала в Брно на початку семестру, і та, яка пакувала валізи додому — це вже дві різні версії Юлії. Тут я навчилась більше довіряти собі, відкривати нове не тільки навколо, а й всередині. І головне — хочу пронести цей досвід із собою, аби повертати його у світ: у своєму університеті, в Україні. Бо це і є сила обміну — ділитися тим, що тебе змінило, аби надихати інших.







